17 листопада в історії

9 - народився Тит Флавій Веспасіан, римський імператор, засновник династії Флавіїв

1663 - укладено т. зв. "Батуринські статті" між гетьманом Іваном Брюховецьким та московським урядом, які дещо обмежували гетьманську владу в Україні на користь московського царя

1708 - після винищення гетьманської столиці, Батурина, у місті Глухів, оточеному російськими військами, новим гетьманом "обох боків Дніпра" обрали 62-річного Івана Скоропадського - нібито замість Івана Мазепи, котрий перейшов на бік шведів,.
Скоропадський теж був прихильником Мазепи, але росіяни не мали інших кандидатур

1755 - народився Людовік XVIII, король Франції, який на вимогу переможців Наполеона встановив у країні конституційну монархію

1758 - рішенням російського Сенату заснована Академія трьох найзнатніших мистецтв - закритий навчальний заклад із відділеннями живопису, скульптури та архітектури

1790 - народився Август Мебіус, німецький математик і астроном

1800 - Конгрес США вперше зібрався у Вашингтоні

1855 - шотландський дослідник Африки Девід Лівінгстон першим із європейців уздрів водоспад на річці Замбезі заввишки 120 м. Відкривач назвав його ім'ям королеви Вікторії

1869 - офіційне відкриття Суецького каналу для судноплавства

Перше судно проходить через Суецький канал.

1880 - перші три британські жінки отримали ступінь бакалавра мистецтва в Лондонському університеті

1913 - через Панамський канал пройшло перше судно

1917 - Марія Діккін заснувала в Лондоні перший притулок для хворих і скалічених тварин

1921 - у селі Малі Міньки поблизу смт Базар на Житомирщині в ході ІІ Зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія, командир Григорій Котовський) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника.

За кілька днів 359 українських вояків, які відмовилися перейти на бік більшовиків, будуть розстріляні

Село Базар Народицького р-ну Житомирської обл. Меморіальний комплекс на честь полеглих українських вояків.


1939 - після студентських демонстрацій протесту нацисти закрили в Празі всі університети, дев'ятьох осіб стратили без суду і слідства, а близько 2000 студентів і викладачів відправили в концтабори.

Такою була відповідь окупантів на антинацистську демонстрацію, що відбулася у Празі в жовтні (тоді один із її учасників був убитий агентами таємної поліції, а студент-медик Ян Оплетал отримав смертельні поранення й був похований 15 листопада).
У 1941 р. Міжнародна студентська рада в Лондоні ухвалила рішення вважати 17 листопада Міжнародним днем студента у пам'ять про ті празькі події

1969 - у Гельсінкі почалися радянсько-американські переговори щодо обмеження стратегічних озброєнь

1973 - військова хунта Греції придушила повстання студентів Політехнічного університету в Афінах, що тривало з 14 листопада.

Студенти забарикадувалися у виші й транслювали на місто відозви про боротьбу проти диктатури. Політех штурмували танками. За офіційними даними, ніхто не був убитий, лише кілька людей поранені. за неофіційними - 24 жертви і сотні поранених.
Після цього по всій країні на тиждень запровадили воєнний стан, комендантську голину, розпустили 28 студентських організацій

Мітинг і штурм Афінського політеху, знятий бельгійським журналістом (прорив танком брами - на 2:15).

1988 - Беназір Бхутто обрана прем'єр-міністром Пакистану. Вона стала першою жінкою - лідером мусульманської держави

1988 - у Баку на площі Леніна (нині площа Свободи) почалися перші безстрокові масові мітинги протесту проти політики Москви відносно нагірнокарабахського конфлікту. Прозвучали заклики до виходу Азербайджану зі складу СРСР

1989 - поліція розігнала студентську демонстрацію в Празі, приурочену до 50-річчя протестів проти гітлерівської окупації 1939 р.
Із цього фактично почалася "оксамитова революція", що повалила комуністичну владу в Чехословаччині

1990 - у Києві в готелі "Україна" (нині "Прем'єр-палас") правоохоронці зі скандалом арештували Степана Хмару - народного депутата з опозиційної Народної ради.
Члена парламенту, вже позбавленого депутатської недоторканності, звинуватили в побитті 7 листопада полковника міліції, провокатора Григор'єва

1993 - судді з 11 країн зібралися на перше засідання Міжнародного трибуналу у справах колишньої Югославії. Воно стало першим зібранням подібного роду з часів судових процесів у Нюрнберзі та Токіо після ІІ Світової війни

1997 - бойовики єгипетського угруповання ісламістів "Аль-Гамаа аль-Ісламія" вбили 58 іноземних туристів та чотирьох єгиптян, які оглядали храм цариці Хатшепсут у Луксорі

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.