14 листопада в історії

1533 - іспанські конкістадори на чолі з Франсіско Пісарро прибули до Кахамарки, імперія Інка

1650 - народився Вільгельм III Оранський, штатгальтер (правитель) Нідерландів у 1674-1702 рр., король Англії з 1689 р.
Був закликаний на англійський престол у період «Славної революції» і до 1694 р. правив разом із дружиною Марією II Стюарт.
При Вільгельмі ухвалено Білль про права, Англія стала конституційною монархією

1765 - народився Роберт Фултон, американський винахідник першого у світі колісного пароплава «Клермонт» (1807), що знайшов практичне застосування

1770 - шотландський дослідник Джеймс Брюс виявив витік Блакитного Нілу на північному заході Ефіопії - початок річки Ніл, найдовшої у світі

1840 - народився Клод Моне, французький живописець, один з основоположників імпресіонізму

1860 - Пекінський трактат між Росією і Китаєм: до Росії приєднано Уссурійській край

1877 - народився Дмитро Антонович, український громадсько-політичний і державний діяч, один із засновників Революційної української партії, був також членом УСДРП.

Міністр морських справ Центральної Ради, міністр мистецтва часів Директорії; у 1918 р. - головний консул Української держави у Швеції, у 1919 р. - голова дипломатичної місії УНР у Римі.
Один із засновників, а тривалий час - ректор Українського вільного університету у Відні й Празі; історик мистецтва

1885 - Сербія оголосила війну Болгарії (причина - незгода з об'єднанням Болгарії).
Війна тривала два тижні; загинуло близько двох тисяч осіб - майже порівну з кожного боку

1889 - одна з піонерок жіночої журналістики американка Неллі Блай (Елізабет Кохран) почала спробу об'їхати навколо світу швидше ніж за 80 днів.
Мандрівка буде успішною - представниця газети «Нью-Йорк ворлд» повернеться через 72 дні, подолавши 24 900 миль (через Англію, Францію, Бріндізі, Суец, Цейлон, Гонконг і Японію)

1896 - обмеження швидкості для автомашин у Британії піднято з 4 до 14 миль/год

1908 - Альберт Ейнштейн представив квантову теорію світла

1907 - народилася Астрід Ліндгрен, шведська дитяча письменниця, видатна казкарка

 

1910 - у Норфолку (США) перший аероплан злетів із палуби крейсера

1918 - намагаючись зберегти владу, гетьман Павло Скоропадський проголосив федерацію Української держави з майбутньою небільшовицькою Росією, що стало приводом до антигетьманського повстання. Голова гетьманського уряду Федір Лизогуб через такий крок Скоропадського склав повноваження.

Уранці цього дня на засіданні Українського національного союзу для керівництва повстанням проти гетьмана проголошено Директорію - тимчасовий революційній орган, після перемоги - верховний державний орган УНР.
Директорія сформована у складі п'яти членів - представників різних політичних напрямів: від українських есдеків були Винниченко (голова), Петлюра та Макаренко; від українських есерів - Швець; від соціалістів-самостійніків - Андрієвський

1918 - з ініціативи провідних українських вчених декретом гетьмана Павла Скоропадського засновано Українську Академію наук та визначено її офіційний статус.
Першими дійсними членами УАН затверджені: по відділу історично-філологічних наук - Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький; по відділу фізично-математичних наук - В. Вернадський, С. Тимошенко, М. Кащенко , П. Тутковський; по відділу соціальних наук - М. Туган-Барановський, Ф. Тарановський, В. Косинський, О. Левицький

 

1918 - відкриття Тимчасових національних зборів Чехословаччини.
Томаш Масарик обраний президентом Чехословаччини (заочно, перебуваючи в США)

1920 - уряд Української народної республіки у зв'язку зі складним становищем на фронті змушений залишити Кам'янець-Подільський.

Червона армія захопила Севастополь

1922 - початок мовлення британського радіо Бі-Бі-Сі (з радіостанції «2LO», хоча ліцензія була отримана тільки 18 січня 1923 р.)

1922 - сейм Латвійської Республіки обрав громадського діяча Яніса Чаксте першим президентом Латвії

1940 - внаслідок нальоту 500 німецьких бомбардувальників на місто Ковентрі в Центральній Англії загинули 568 осіб, зруйновано центральну частину міста й собор, завдано значної шкоди промисловим підприємствам.

Англійці до того часу розшифрували німецькі коди, і прем'єр Черчілль стояв перед дилемою: рятувати місто та його мешканців чи принести їх у жертву, але не дати зрозуміти Гітлерові, що союзники розкрили стратегічну таємницю Німеччини

1952 - в англійській газеті «Нью мюзикл експрес» публікується перший хіт-парад - список найбільш продаваних синглів (платівки із записом шлягерів)

1982 - у Польщі звільнено з ув'язнення лідера «Солідарності» Леха Валенсу

1983 - британський міністр оборони Хезлтайн оголосив про прибуття на військову базу в Грінем-Коммоні перших крилатих ракет.
Фактичне розгортання в Західній Європі американських ядерних ракет середньої дальності

1991 - принц Нородом Сіанук повернувся в Камбоджу після 13-річного вигнання як голова тимчасового уряду країни

1999 - Леонід Кучма повторно переміг на президентських виборах, набравши в другому турі 56,25% голосів (у Петра Симоненка - 37,80%)

Плакат роботи Ігоря Подольчака - один із пропагандистських засобів, який довів перевагу "демократа" Кучми над Симоненком із його червоною загрозою.

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.