14 серпня в історії

1385 - у битві біля Альжубаротти 7 тисяч португальських солдатів розбили 30-тисячну іспанську армію, відстоявши незалежність Португалії

1385 - великий князь литовський Ягайло уклав Кревську унію з Польщею про об'єднання земель.
В обмін на це йому віддали за дружину 12-річну польську королеву Ядвігу, і Ягайло став королем єдиної держави.
Угода набрала чинності наступного року

1457 - у Майнці надруковано "Псалтир" - перша книжка, у якій вказані імена видавців.
Ними були Йоганн Фуст і Петер Шаффер

1775 - (3 серпня за старим стилем) російська імператриця Катерина ІІ видала маніфест про зруйнування Запорозької Січі і ліквідацію запорозького козацтва.
Після ліквідації Січі частина запорожців пішла на Дунай до Туреччини, інша - на Кубань

1777 - народився Ганс Крістіан Ерстед, данський фізик, перший дослідник електромагнетизму

1790 - у Верелі (Фінляндія) укладено мир між Швецією і Росією, який поклав край російсько-шведській війні 1788-90 рр.
Швеція відмовилася від союзу з Туреччиною, Росія - від втручання у внутрішні справи Швеції. В іншому договір по суті повторив умови Абоського мирного трактату 1743 р.

1860 - народився Ернест Сетон-Томпсон, канадський письменник, автор відомих творів про тварин

1867 - народився Джон Голсуорсі, англійський письменник

1880 - завершене будівництво Кельнського собору

1908 - у Фолкстоні (Англія) відбувся перший в історії міжнародний конкурс краси

1914 - народився Роман Лиско, блажений священомученик католицької церкви, священик УГКЦ, закатований НКВС 1949 р.

1919 - у Люцерні (Швейцарія) Конгрес Соціалістичного інтернаціоналу ухвалив декларацію про право на державний суверенітет країн, утворених на території колишньої Російської імперії: Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, Литви, України та Північного Кавказу.
У конгресі брали участь М. Грушевський, Д. Ісаєвич, Б. Матюшенко, П. Дідушок та ін. представники українських соціалістичних партій

1919 - після опублікування набула чинності Веймарська конституція Німеччини

1920 - Варшавська битва: польська армія почала контрнаступ проти частин Червоної армії

1920 - в Антверпені відбулася офіційна церемонія відкриття VII Олімпійських ігор.
Уперше було піднято олімпійський прапор: біле шовкове полотнище з вишитими на ньому п'ятьма переплетеними кільцями

Прем'єра олімпійського прапора на Іграх в Антверпені

1930 - прийнято постанову ЦВК і РНК СРСР "Про загальне обов'язкове початкове навчання"

1941 - рейсхміністр у справах східних територій Альфред Розенберг отримав від Степана Бандери офіційну відмову у виконанні ультиматуму (Німеччина вимагала скасувати проголошення незалежної Української Держави).
Відтак у вересні на І конференції ОУН(б) з огляду на вищезазначені події було вирішено вважати Німеччину ворогом нарівні з СРСР

1941 - під натиском німців радянські війська залишили обласний центр Кіровоград, місто Кривий Ріг; районні центри Софіївка Дніпропетровської області; Троянів Житомирської області; Варварівка, Казанка, Новий Буг Миколаївської області

1941 - підписання Великою Британією і США Атлантичної хартії

1943 - підписано наказ з приводу створення лабораторії № 2 АН СРСР Казані на чолі з професором Ігорем Курчатовим.
Лабораторія стала згодом Інститутом атомної енергії ім. Курчатова

1945 - у Москві підписаний радянсько-китайський договір про дружбу і співробітництво терміном на 30 років. Китай представляв уряд Чан Кайші

1945 - імператор Японії Хірохіто видав указ про капітуляцію Японії.
У ніч на 15 серпня прибічники продовження війни намагалися підняти заколот і силами однієї охоронної дивізії зайняли імператорський палац, але до ранку путч був придушений

1947 - Пакистан та Індія опівночі здобули незалежність від Великої Британії. Пакистан святкує цю подію 14 серпня, Індія - 15 серпня

1962 - у Франції завершене будівництво тунелю під Монбланом

1969 - у Північну Ірландію введені британські війська з метою припинення сутичок між протестантами й католиками

1971 - Бахрейн проголосив незалежність від Великої Британії

1980 - на верфі ім. Леніна у Гданську (Польща) 17 тисяч робітників під проводом профспілкового лідера Леха Валенси почали страйк, який став початком демократизації Польщі й повалення комуністичного уряду Ярузельського

Двір верфі ім. Леніна під час страйку, організованого профспілкою "Солідарність"

1983 - на першому чемпіонаті світу з легкої атлетики, що проходив у Гельсінкі, сенсаційну перемогу в стрибках із жердиною здобув 19-річний дебютант радянської збірної українець Сергій Бубка. Він подолав висоту 5 м 70 см

1986 - ЦК КПРС ухвалив припинити роботи з перекидання сибірських річок

1992 - Борис Єльцин підписав указ, який дав старт чекової приватизації у Росії

1992 - грузинська армія вступила на територію Абхазії. Початок грузино-абхазької війни

1992 - почався другий чемпіонат України з футболу у вищій лізі.
Уперше він проводився за європейською системою розіграшу - осінь-весна

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.