18 травня в історії

1274 - ІІ Ліонський собор проголосив хрестовий похід

1291 - єгипетські мамелюки захопили Акку - останню фортецю хрестоносців на Святій землі

1525 - народився Пітер Брейгель-старший, фламандський художник

1595 - укладено Тявзинський мирний договір на закінчення російсько-шведської війни. Згідно з умовами миру, Швеція повернула Росії землі, втрачені в Лівонську війну

1642 - заснування Монреаля (Канада)

1652 - у британській колонії Род-Айленд прийнято у перший Північній Америці закон, який забороняє рабство

1703 - 30 російських човнів під командуванням Петра I у гирлі Неви захопили два шведські кораблі "Астрільд" і "Гедан" (там просто не підозрювали, що росіяни взяли фортецю Нієншанц, розташовану поруч). Так російський флот здобув свою першу перемогу

1753 - указом російської імператриці Єлизавети засновано перший у Росії Державний банк

1781 - іспанці стратили лідера найбільшого повстання індіанців Перу Тупака Амару

1800 - помер Олександр Суворов, російський воєначальник, граф Російської і Священної Римської імперій, генералісимус, один з основоположників російського військового мистецтва

1848 - у Франкфурті відкрився перший загальнонімецький парламент

1868 - народився Микола II, останній російський імператор (у 1894-1917 рр.), цар польський, великий князь фінляндський; із династії Романових.

Микола II


За Миколи II Росія зазнала поразки в російсько-японській війні 1904-1905 рр.,  відбулися революції 1905 р. і Лютнева 1917 р., після якої Микола зрікся престолу і згодом - після Жовтневої революції - був розстріляний більшовиками

1872 - народився Бертран Рассел, британський філософ, логік, математик, громадський діяч. Основоположник англійського неореалізму та неопозитивізму, засновник сучасної філософії логічного аналізу

1888 - у США продемонстрована перша грамофонна платівка

1897 - вийшов друком роман Брема Стокера "Дракула"

1906 - народився Леонід Мельников, український радянський партійний діяч, у 1949-1953 рр. - перший секретар ЦК Компартії України.
Після смерті Сталіна опинився серед переможених, втратив посади (зокрема, й члена президії ЦК КПРС), був відправлений послом до Румунії, надалі обіймав другорядні пости

1917 - у Києві почався І Всеукраїнський військовий з'їзд

1917 - у Росії утворився перший коаліційний Тимчасовий уряд

1918 - в умовах німецької окупації Криму на засіданні Курултаю ухвалено рішення про відновлення на півострові незалежної держави. Кримськотатарський парламент оголосив себе тимчасовим кримським державним парламентом і взяв на себе ініціативу організації крайової влади і крайового уряду Кримської республіки.
Прем'єр-міністром Криму обраний Джафер Сейдамет. Державними мовами проголошувалися татарська і російська, державним прапором - традиційний блакитний прапор

1920 - народився Іван Павло ІІ (Кароль Войтила), Папа Римський, поляк за національністю.
Перший слов'янський понтифік католицької церкви (у 1978-2005 рр.), перший Папа-неіталієць за останні 455 років

Іван Павло ІІ

1923 - французький інженер Антуан Барнай отримав патент на телефон із дисковим набором номера.
До цього люди не набирали номер: кожен телефон був з'єднаний із диспетчерським пунктом, і людина просила телефоністку з'єднати з абонентом

1928 - у Москві почався розгляд "Шахтинської справи" про нібито антирадянську змову інженерів Донбасу (до 5 червня)

1928 - у Харкові політбюро ЦК КП(б)У обговорило стан трудових шкіл національних меншин в Української СРР. Із доповіддю виступив народний комісар освіти УСРР Микола Скрипник.
Констатувалося, що у 1926/1927 навчальному році в республіці діяли: 1297 шкіл для обслуговування російського населення як нацменшості (234 703 учні); 392 школи з єврейською мовою викладання (61 222 учні), 279 - із польською мовою (18 673 учні), 497 - із німецькою мовою (30 005 учнів), 44 - із болгарською мовою (5 624 учні).
Охоплення навчанням дітей віком 8-14 років у росіян становило 59,9%, євреїв - 81,6%, німців - 80,7%, болгар - 47,5%, греків - 67%, поляків - 66,5%

1929 - почалися арешти у справі "Спілки визволення України"

1935 - розбився найбільший радянський літак "Максим Горький", 49 осіб загинуло

1941 - у селі Русове Снятинського р-ну Станіславської обл. відкрито музей Василя Стефаника, директором якого став син письменника Кирило Стефаник

1941 - італійський герцог Сполето оголошений королем фашистської Хорватії Томиславом I

1942 - німецька армія знищила залишки радянських військ на Керченському півострові

1944 - у ніч на 18 травня близько 200 тис. представників кримськотатарського народу, тобто фактично всіх, вивезли з Криму для поселення у віддалених районах Середньої Азії, Приуралля й Верхнього Поволжя (нібито за "зраду" під час війни).

 
Кримські татари за рік до депортації, 1943 рік
Фото Герберта Ліста


В операції з депортації брали участь 23 тис. солдатів військ НКВС і 9 тис. оперативних працівників НКВС-НКДБ у взаємодії з армійськими, транспортними та господарчими органами на місцях

1944 - після тижневого штурму польські загони захопили монастир Кассіно (Італія), відкривши союзникам шлях до Рима

1945 - із нагоди перемоги над Німеччиною в СРСР проголошено чергову амністію

1945 - німецький тимчасовий керівник - адмірал Карл Деніц - видав декрет, у якому заявив про непричетність німецької армії до звірств у концтаборах

1951 - Корейська війна: ООН запровадила економічні санкції проти Китаю у зв'язку з його підтримкою Північної Кореї

1951 - штаб-квартира ООН у Нью-Йорку переїхала з Лонг-Айленда на місце своєї постійної дислокації на Манхеттені

1954 - у Кенгірському таборі (Казахстан) почалося повстання в'язнів - здебільшого "політичних" українців

1955 - через 12 днів після повернення із заслання у Львові помер Микола Дужий - колишній редактор журналу "Повстанець" та інших військово-політичних видань, у тому числі бойового статуту піхоти УПА, сотник УПА, в. о. голови президії УГВР у 1944 р.

1956 - ЦК КПРС закликав комсомольців їхати на будівництво шахт Донбасу

1958 - на ІІ Каннському кінофестивалі "Золоту пальмову гілку" отримав радянський фільм "Летять журавлі"

1967 - Юрій Андропов призначений головою Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР

1973 - літак "Аерофлоту" Ту-104А розвалився у повітря в районі Чити внаслідок вибуху бомби, пронесеної в салон; усі 81 осіб на борту загинули

1974 - Індія провела перше випробування ядерного заряду потужністю 20 кілотонн на полігоні Покхаран у штаті Раджастхан, де-факто ставши шостою державою, яка має атомну зброю.
При цьому Індія офіційно визнає себе власницею ядерної зброї лише 1998 р. після серії підземних випробувань

1978 - уперше відзначався Міжнародний день музеїв

1985 - у газеті "Правда" з'явилася рубрика "Тверезість - норма життя"

1986 - Міністерство охорони здоров'я УРСР під грифом "таємно" видало наказ про посилення секретності проходження інформації про аварію на ЧАЕС

1989 - Верховна Рада Литовської РСР прийняла Декларацію про суверенітет Литви

1990 - між ФРН та НДР підписано Договір про валютний, економічний і соціальний союз

1991 - запуск радянського космічного корабля "Союз ТМ-12" до орбітальної станції "Мир"; в екіпажі - перша англійська жінка-космонавт Хелен Шарман

1992 - ухвалена конституція Туркменістану

1992 - кримські татари України вперше відзначили День національного трауру - пам'ятну дату про їх виселення у 1944 р. з території Криму

1992 - президент України Леонід Кравчук почав дводенний офіційний візит до Республіки Польща. Глави держав - Кравчук і Лех Валенса - підписали Договір про добросусідство, дружні взаємовідносини й співробітництво

1994 - лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз уперше обраний головою Верховної Ради

1994 - завершено виведення ізраїльських військ із Сектора Газа

1997 - повстанці з Альянсу демократичних сил Лорана Кабіли взяли під контроль столицю Заїру (нині - ДР Конго) Кіншасу

1998 - тисячі студентів захопили будинок парламенту Індонезії в Джакарті, що привело до повалення 30-річного режиму Сухарто

2004 - при спуску з г. Макалу загинув Владислав Терзиул, український альпініст, капітан збірної України з альпінізму у висотному класі, який першим з альпіністів країн СНД підкорив усі восьмитисячники світу

2005 - московський ЦСКА першим із клубів Східної Європи здобув Кубок УЄФА, перемігши у фіналі в Лісабоні португальський "Спортинг" - 3:1.
Володарем трофею став і український захисник Богдан Шершун

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.