17 березня в історії

461 - орієнтовна дата смерті Патріка Ірландського (пізніше - св. Патрік, охоронець та національний святий Ірландії).
Привід для відзначення Дня святого Патріка

1521 - Фернан Магеллан відкрив Філіппіни

1674 - Михайло Ханенко на козацькій раді у Переяславі зрікся булави; Івана Самойловича проголошено гетьманом Лівобережної та Правобережної України

1787 - народився Едмунд Кін, видатний англійський актор-трагік, виконавець ролей у шекспірівських п'єсах

1823 - у Миколаєві закладений перший російський і український пароплав "Метеор"

1825 - в іспанській частині острова Санто-Домінго проголошено створення Доміниканської республіки

1830 - у Варшаві відбувся дебют Фредеріка Шопена

1834 - народився Готліб Даймлер, німецький інженер, творець першого мотоцикла

1847 - народився Федір Вовк, український антрополог, археолог, етнограф

1856 - народився Михайло Врубель, російський художник, що жив і творив у Києві

Михайло Врубель

1861 - у російських церквах почалося зачитування селянам положення про ліквідацію кріпацтва

1861 - об'єднання Італії.
Проголошено Італійське королівство на чолі з Віктором Емануїлом II. Рим і Венеція тоді ще не входили до складу нової держави

 

1865 - народився Габріель Нарутович, перший президент Польщі у 1922 р.

1874 - народився Августин Волошин, український громадський і політичний діяч, священик, президент Карпатської України (1939), перед тим - прем'єр-міністр (із 1938 р.).
Помер у Лефортівській в'язниці в Москві 1945 р. Герой України (2002)

Августин Волошин

1891 - народився Матвій Манізер, російський радянський скульптор, віце-президент Академії мистецтв СРСР, автор пам'ятника Шевченкові в Харкові

1899 - послано перший радіосигнал про аварію корабля (комерційне судно, що сіло на мілину біля Кента, Англія)

1903 - народився Юрій Дольд-Михайлик, український радянський письменник

1906 - у Росії дозволено створення профспілок

1908 - народився Борис Полєвой (Кампов), російський радянський письменник, автор "Повісті про справжню людину"

1917 - у Києві на Володимирській 42, у приміщенні українського клубу "Родина", з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій оголошено про утворення Української Центральної Ради.
Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами (заступниками) голови - Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка. Згодом УЦР стане парламентом незалежної України

Будинок, у якому засідала Центральна Рада

1917 - у Петербурзі українська делегація на чолі з Олександром Лотоцьким зустрілася з прем'єр-міністром Росії графом Львовим. Ухвалено меморандум (українські вимоги: запровадження української мови у державних установах України та звільнення полонених галичан і буковинців)

1918 - у Катеринославі почався триденний ІІ Всеукраїнський з'їзд рад, який зібрав 964 делегати з переважанням більшовиків та лівих есерів.
Попри гостру міжфракційну боротьбу, пройшли всі більшовицькі резолюції. З'їзд декларував незалежність УСРР і водночас заявив, що взаємини радянських республік залишаються попередніми. Резолюція "Про політичний момент" засуджувала політику Української Центральної Ради, вимагала виведення австро-німецьких військ і закликала до боротьби за повсюдне встановлення влади рад. Було схвалено Брестський мирний договір РСФРР із державами Четверного Союзу, прийнято закони про соціалізацію землі, створення робітничо-селянської червоної армії України тощо

1937 - з посади другого секретаря ЦК компартії України зняли Павла Постишева, одного з організаторів Голодомору та погромника українізації в УРСР

1937 - в СРСР ухвалили закон, що позбавив селян свободи пересування

1938 - народився Рудольф Нурієв (Нурєєв), визначний танцівник балету ХХ ст., балетмейстер татарського походження, емігрант з СРСР на захід

1940 - у СРСР випробували перший танк Т-34

1944 - радянські війська зайняли Дубно, Брацлав, Томашпіль, Ямпіль, Крижопіль, Чечельник, Ново-Українку, Голованівськ та ін., вийшли на рубіж р. Дністер

1945 - декларація про створення Українського національного комітету - з волі української громадськості, яка перебуває на території Німеччини та в союзних із нею країнах. заявлено, що УНК є виразником прагнень українців до створення Національної суверенної держави і приступає до створення Української національної армії. До складу УНА передусім увійдуть українці, що перебувають у німецькому війську та в інших військових і поліційних формаціях. УНА стоятиме в українській уніформі, під власними бойовими національними прапорами та ін.
Президія УНК призначила командувачем УНА генерала-хорунжого Павла Шандрука, заступниками стали Володимир Кубійович та Олександр Семененко

1948 - Бельгія, Великобританія, Люксембург, Нідерланди та Франція підписали Брюсельський пакт - попередник Західно-Європейського Союзу (WEU)

1951 - Українська повстанська армія закликала США допомогти їй у боротьбі з СРСР

1959 - 14-й Далай-лама (Dainzin Gyaco) втік із Тібету до Індії внаслідок придушення повстання тібетців китайськими завойовниками

1962 - унаслідок виверження вулкана Агунг на острові Балі в Індонезії від розпеченої хмари загинуло 1500 людей, від грязьового потоку - ще 200 осіб

1969 - Голда Меїр, уродженка Києва, обрана прем'єр-міністром Ізраїлю

1972 - у Києві створили Інститут книги та друкарства

1991 - на референдумі в СРСР 76,4% громадян проголосували за збереження Союзу "як оновленої федерації рівноправних республік...".
При цьому в Україні 80% учасників паралельного опитування висловилися за Союз на принципах Декларації про державний суверенітет УРСР, а в РРФСР на подібному плебісциті схвалили впровадження посади президента Росії

1992 - Міністерство юстиції України зареєструвало Українське козацтво

1992 - на референдумі біле населення Південно-Африканської Республіки прийняло нову конституцію, яка урівняла в правах білих і чорних громадян країни

1993 - Кабінет Міністрів України на чолі з прем'єр-міністром Леонідом Кучмою схвалив декрет "Про довірчі товариства".
Невдовзі багато цих трастових компаній зберуть і не повернуть гроші вкладників

1995 - Верховна Рада України після ескалації напруженості на півострові скасувала посаду президента Криму (її обіймав проросійський політик-популіст Юрій Мешков)

2000 - в Уганді близько тисячі членів релігійної секти "Заповіді Божі" спалили себе у церкві

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.