8 вересня в історії

1157 - народився Річард I Лев'яче Серце, король Англії з династії Плантагенетів, герцог Аквітанії й Нормандії, граф де Пуатьє, Анжуйський, Турський і Менський.
Із десяти років свого правління Річард провів в Англії лише півроку. Попри героїчний імідж, його царювання, що почалося з єврейських погромів у Лондоні і Йорку (винуватці були покарані Річардом), різко відрізнялася в гірший бік від царювання його батька. Річард прославився своїми військовими подвигами, але його споживацьке ставлення до Англії звело управління країною в основному до стягування величезних податків на фінансування армії та флоту. Він звільнив від васальної клятви короля Шотландії Вільгельма I за 10 тисяч марок, став торгувати державними землями й посадами. Всі кошти були спрямовані на підготовку до хрестового походу.

Король Річард


Під час ІІІ Хрестового походу (1190-1992) війська Річарда взяли Мессіну, Кіпр та Акру в Палестині. На зворотному шляху корабель Річард був схоплений в околицях Відня Леопольдом V, який звинуватив англійського короля у смерті свого кузена Конрада, і переданий імператору Священної Римської імперії Генріху VI. З ув'язнення Річарда звільнили за 150 тисяч марок - дворічний дохід англійської корони - шляхом стягнення непомірних податків.
Помер король від поранення в шию з арбалета при облозі замку Шалю-Шаброль у Лімузені

1296 - у Флоренції відбулася урочиста церемонія закладання собору Санта-Марія-дель-Фйоре (собор Діви Марії з квіткою).
Храм зводили 140 років і освятили в 1436 р. Добудований Філіппо Брунеллескі, витончений і водночас грандіозний собор став своєрідною межею, що відділила архітектурну традицію середньовіччя від принципів будівництва епохи Відродження

1380 - Куликовська битва: розгром об'єднаними руськими військами під проводом Дмитрія Донського татаро-монгольської армії Мамая.
Бій відбувся на Куликовому полі між річками Дон, Непрядва і Красива Меча на території, що зараз відноситься до Тульської області.

1474 - народився Лудовіко Аріосто, італійський поет і драматург епохи Відродження

1504 - Мікеланджело Буонаротті у Флоренції завершив роботу над своєю скульптурою "Давид"

1514 - у битві під Оршею 30-тисячне військом Великого князівства Литовського, очолюване Костянтином Острозьким, розбило 80-тисячну армію Московської держави (керівник - воєвода Іван Челяднін)

1522 - завершено першу навколосвітню подорож, почату під керівництвом Фернана Магеллана.
Із п'яти кораблів Магеллана назад повернувся лише один - "Вікторія" під командою баска Жуана Елькано. Із 265 осіб, що відправлялися в плавання, благополучно повернулися на батьківщину тільки 18.
Інша дата, що зустрічається в різних джерелах, - 6 вересня

1621 - народився Людовік II де Бурбон, принц де Конде, один із найвідоміших полководців Франції, генералісимус

1664 - лідер російських старовірів протопоп Авакум відправлений на заслання у Пустоозерський монастир

1727 - генералісимус Олександр Меншиков, котрий раніше був фаворитом Петра I, відправлений на заслання згідно з указом 13-річного імператора Петра ІІ (після рішення Верховної таємної ради).
Цьому передував дворічний період узурпації Меншиковим влади в Росії

1791 - у паризькому Луврі художники вперше виставили на огляд свої картини

1796 - Наполеон розбив австрійців у битві біля Бассано (Ломбардія)

1800 - буря в Техасі зруйнувала місто Галвестон, загинуло 6 тисяч осіб

1801 - у Санкт-Петербурзі почато будівництво Казанського собору (завершилося через 10 років)

1805 - австрійські війська вторглися до Баварії (початок російсько-австро-французької війни)

1841 - народився Антонін Дворжак, чеський композитор

1886 - засновано Йоганнесбург, найбільше місто ПАР

1888 - відбувся перший матч Англійської футбольної ліги

1898 - народилася Наталія Ужвій, українська акторка театру й кіно

1914 - здійснивши перший в історії повітряний таран ворожого літака, біля Жовкви загинув російський авіатор Петро Нестеров, піонер вищого пілотажу.

Плакат часів І Світової війни
"Подвиг і загибель льотчика Нестерова"


Слід зазначити, що Нестеров не збирався знищувати літак ворога ціною власного життя, а передбачав можливість "збити ворожий повітряний апарат ударами згори колесами власної машини"

1920 - поет Габріеле д'Аннуціо проголосив незалежне Італійське регентство Карнаро  (Республіку Фіуме) на території міста Фіуме (нині - хорватська Рієка) та в прилеглих районах.
За рік до того - 12 вересня 1919 р. - д'Аннуціо захопив Фіуме на чолі загону італійських націоналістів. На місто претендували Італія та Держава Словенців, Хорватів і Сербів. Д'Аннунціо вимагав від Риму анексувати Фіуме, однак Італія, навпаки, під тиском союзників вдалася до морської блокади, аби змусити «легіонерів» здати місто. Тоді д'Аннуціо пішов на проголошення незалежності.
Дуче Фіуме оголосив Італії війну, але здав місто після бомбардування італійським флотом 30 грудня 1920 р.

Поштова марка Фіуме
з портретом д'Аннунціо


У Республіки Фіуме була своя конституція на засадах анархізму, фашизму й демократії (з обов'язковою музичною освітою для всіх громадян, із двопалатним парламентом - Радою кращих і Радою корпорацій), свої поштові марки тощо

1923 - народився Расул Гамзатов, аварський радянський поет, письменник, публіцист, політичний і громадський діяч

1923 - народилася Зоя Космодем'янська, радянська партизанка, червоноармієць диверсійно-розвідувальної групи штабу Західного фронту.
Перша жінка, удостоєна звання Герой Радянського Союзу під час Великої Вітчизняної війни.
Страчена нацистами. Стала символом героїзму радянських людей під час війни

1926 - Німеччина включена в Лігу Націй

1939 - радянська газета "Правда" надруковала промову німецького канцлера Адольфа Гітлера у рейхстазі

1941 - під натиском німців радянські війська залишили районні центри Мена і Михайло-Коцюбинськ Чернігівської області.
Для боротьби в тилу ворога у Спадщанский ліс Сумської області вийшли Путивльский партизанський загін під командуванням Сидора Ковпака й загін під командуванням Семена Руднєва

1941 - німецькі війська оточили Ленінград.
Початок 900-денної блокади Ленінграда, під час якої загинуло близько 600 тисяч жителів

1943 - король Віктор Еммануїл III оголосив про капітуляцію Італії перед військами союзників

1943 - у Донбасі радянські війська оволоділи 150 населеними пунктами, зокрема містами Сталіно (Донецьк), Червоноармійське, Ясинувата та ін.
На Бахмацькому напрямку зайняли понад 60 населених пунктів, в тому числі місто Борзна Чернігівської області, райцентр Недригайлів Сумської області

1943 - у фашистському концтаборі загинув Яків Джугашвілі, старший син Йосипа Сталіна

1943 - у берлінській в'язниці Плетцензее після тортур страчений на гільйотині Юліус Фучик - чехословацький журналіст, літературний і театральний критик, публіцист, активіст чехословацької компартії.
Перебуваючи в празькій в'язниці Панкраціо, Фучик написав найвідомішу свою відому книгу "Репортаж із петлею на шиї"

1944 - радянські війська вступили на територію Болгарії

1944 - перше бойове застосування німецької "зброї відплати" - "Фау-2". Ракета, що впала в Англії, вбила трьох людей.
Ракети запускали з голландського узбережжя на Париж (вранці) і Лондон (увечері)

1945 - американські війська висадилися на півдні Корейського півострова

1951 - у Сан-Франциско укладено мирний договір між Японією і союзниками, згідно з яким Японія відмовилася від усіх прав на Південний Сахалін і Курильські острови.
СРСР договір не підписував

1954 - повідомлялося про спорудження другого в Україні телецентру - у Харкові

1965 - КДБ, отримавши інформацію про те, хто ховається під іменем Абрам Терц, заарештував радянського письменника й літературознавця Андрія Синявського.
Через чотири дні був заарештований і Юлій Даніель, котрий друкував на Заході свої твори під псевдонімом Микола Аржак.
У лютому наступного року відбувся суд над письменниками, що засудив їх, відповідно, до 7 і 5 років таборів суворого режиму

1966 - початок показу серіалу "Зоряний шлях" (Star Trek) на каналі Ен-Бі-Сі

1967 - у Норвезькому морі через пожежу затонув радянський підводний човен "Ленінський комсомол" із 39 членами екіпажу

1974 - президент США Джеральд Форд помилував колишнього президента Річарда Ніксона за всі злочини "уотергейтського скандалу", до яких той мав відносини в період президентства

1978 - демонстрації проти шаха в Тегерані призвели до безладів.
Війська відкрили вогонь по демонстрантах, 122 особи загинуло, близько 2000 отримали поранення

1989 - у Києві почався установчий з'їзд Народного руху України за перебудову (8-10 вересня).
1109 делегатів представляли близько 280 тисяч членів. Головною метою діяльності Рух визначив "відновлення парламентським шляхом державної незалежності України, побудову демократичного й гуманного суспільства, в якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічний розвиток української нації, забезпечення національно-культурних потреб усіх етнічних груп республіки".
Головою Руху обрано Івана Драча

Виступ хору "Гомін" на установчому з'їзді НРУ

1989 - пленум ЦК ЛКСМ України (8-9 вересня) обрав першим секретарем Антолія Матвієнка (вперше - на альтернативній основі)

1990 - крок Кримської області УРСР до статусу автономії: заява сесії Кримської обласної ради народних депутатів "Про необхідність скасування указу президії Верховної Ради СРСР від 30 червня 1945 р. "Про перетворення Кримської АРСР на Кримську область у складі РРФСР" і закону Російської РФСР від 25 червня 1946 р. "Про ліквідацію Чечено-Інгуської АРСР і перетворення Кримської АРСР на Кримську область".
Відзначалося, що визначення державного статусу Криму має ґрунтуватися на волевиявленні народу Криму

1991 - у югославській республіці Македонія в ході референдуму більшість громадян (95%) висловилися за незалежність

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.