Байден – Рюрикович?

Серед предків Джо Байдена були київські і галицькі Рюриковичі? Принаймні, це випливає з інформації відомого французького генеалогічного сайту.

 

Поки деякі українські дослідники жартома "виводять" походження нового президента США від славетного Байди-Вишневецького, обігруючи схожість прізвищ, популярний і авторитетний генеалогічний французький портал Geneanet.org зробив титанічну роботу. Його фахівець Тім Доулінг склав детальний родовід нового президента США.

Ні, Байден не мав своїм предком козака Байду. Звісно, це жарт. Натомість цілком серйозною є інформація, яку зібрав Т.Доулінг. Він, зокрема, встановив, що наприкінці ХІV – початку ХV століть в Англії мешкав прямий предок Байдена по одній з чоловічих лінії, барон Саймон де Фельбрігг (1367-1431).

Українцям цей чоловік має бути цікавий тим, що він був одружений з Малгожатою Тешинською (1370-1413). Це відома історична постать, а тому всю подальшу інформацію будемо черпати з відкритих історичних джерел.

Малгожата була донькою польського аристократа Пшемислава І Носака (1336?-1410), князя тешинського і гологовського.

У свою чергу Пшемислав був сином тешинського князя Казимира І і княгівни Евфемії Мазовецької, доньки Марії Галицької (пом. 1341) і внучкою короля Русі Юрія І (внука Данила Галицького).

Цікаво, правда? Далі буде ще цікавіше.

Прадідом Казимира І був князь Казимир I Опольський – правнук Великого князя Київського Мстислава І. Бабусею Казимира І по материній лінії була Дюранса, донька Великого князя Київського Мстислава Володимировича, найстаршого сина Володимира Мономаха.

Далі у зворотному порядку почергово йдуть такі польські аристократи, споріднені з руськими Рюриковичами:

Мешко ІV (I) Кривоногий (1130 — 1211). Верховний князь з династії П'ястів. Правнук Великого князя Київського Святополка Ізяславича. По батьківській лінії був нащадком Великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.

Владислав II Вигнанець (1105 — 1159). Князь Польський. Праправнук Великого князя Київського Володимира Святославовича і внук Великого князя Київського Святополка ІІ.

Болеслав III Кривоустий (1085 — 1138). Князь Польський. Правнук Володимира Великого. Дід Великого князя Київського Романа Мстиславича. Його дружиною була Збислава (нар. між 1085 і 1090, пом. прибл. 1114) – донька Великого князя Київського Святополка ІІ, сина Ізяслава І.

Владислав I Герман (1043-1102). Володар Польщі. Син Добронеги, внук Володимира Великого.

Казимир I Відновитель (1016-1058). Володар Польщі. Його дружиною була Добронега (до 1011—1087), донька Великого князя Київського Володимира Великого.

Іншими словами: факт родинних зв'язків Байдена і Малгожати Тешинської, наведений Т.Доулінгом, продовжує цю гілку родоводу президента польською династією П'ястів, а від них київськими і галицькими Рюриковичами.

Єдине, що може зруйнувати всю цю конструкцію, так це факт, що Т.Доулінг помилився з бароном Фельбріггом та його слов'янською дружиною.

 

Наразі вся лінія родоводу Байдена від Малгожати Тешинської і до сьогодні є такою:

1. Саймон де Фельбрігг та Малгожата Тешинська;

2. Хелена та Вільям Тиндал;

3. Томас Тиндал і Маргарет Єлвертон;

4. Вільям Тиндал і Мері Мондефорд;

5. Джон Тиндал та Амфіліс Кононгсбі;

6. Маргарет Тиндейл і Роуленд Тейлор;

7. Томас Тейлор та Елізабет Бервелл;

8. Томас Тейлор-молодший та Маргарет Суіндербі;

9. Вільям Тейлор та Еліс Вуд;

10. Вільям Кларк Тейлор і Маргартет Фінсхем;

11. Мері Тейлор та Семюель Робінетт;

12. Натан Робінетт та Елізабет;

13. Джеродж Робінетт і Сара Дейзер;

14. Джессі Робінетт і Доркас Джонсон;

15. Мойсей Джонсон Робінетт і Джейн Еліза Памфрі;

16. Джордж Х. Робінетт та Мері А. Ханафаре;

17. Мері Елізабет Робінетт та Джозеф Х. Байден;

18. Джозеф Робінетт Байден та Кетрін Євгенія Фіннеган;

19. Джозеф Робінетт Байден-молодший.


Сайт Geneanet.org був заснований у 1996 році любителями генеалогії. У даний час веб-сайт налічує понад 4 мільйони користувачів, які безкоштовно надають свою генеалогічну інформацію. Таким чином вдалося скласти сімейні дерева, що містять дані 7 мільярдів людей.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.