Відкрите звернення до керівництва держави щодо політики пам’яті

Президенту України
Володимиру Зеленському

Голові Верховної Ради України 
Дмитрові Разумкову

Прем'єр-міністру України 
Денису Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам'яті та формування культури пам'яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об'єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам. 

 

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам'яті, забезпечивши зокрема:

• Об'єктивне, повне і своєчасне розслідування "справ Майдану" і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

• Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів "Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року".

• Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою,

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки "Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані"

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка "Євромайдан SOS"

Олена Правило, голова ради ГО "Конгрес Активістів Культури"

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО "ВО Самооборона Майдану"

Ігор Гурик, голова ГО "Родини Небесної Сотні"

Юлія Цепун, заступниця голови БФ "Майдан Гідності"

Олександр Тимошенко, голова ГО "Нескорений Майдан – 18.02"

Андрій Гук, голова ради ГО "Асоціація медиків Революції Гідності"

Василь Рожко, член правління ГО "Музей Майдану", голова ГО "Тустань"

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО "Молодіжний Націоналістичний Конгрес"

Максим Каширець, голова ГО "ВМР "Національний Альянс"

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Фундація Регіональних Ініціатив"

Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи"

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО "Майдан" (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління "Демократія в дії"

Юлія Чаплінська, журналістка радіо "Культура"

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК "Мистецький арсенал"

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО "ЛІРОС"

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ''Музей Івана Гончара"

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю "Несамовиті"

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.