Тест на людоїдство

Путінові культ Сталіна потрібен передусім для того, щоб зміцнити основу власного культу, власної "сильної руки". Але є ще один чинник, який не може ігнорувати ні Україна, ні весь світ. Зазомбовані, дегуманізовані суспільства самі стають небезпечними, здатними за наказом режиму чинити велике зло.

Путінові культ Сталіна потрібен передусім для того, щоб зміцнити основу власного культу, власної "сильної руки". Але є ще один чинник, який не може ігнорувати ні Україна, ні весь світ. Зазомбовані, дегуманізовані суспільства самі стають небезпечними, здатними за наказом режиму чинити велике зло.

Опубліковані сьогодні результати соціологічного опитування, яке провів російський "Левада-центр", навіть мене приголомшили, хоча вивести мене з рівноваги не так-то й легко.

Дослідження стосувалося ставлення пересічних росіян до постаті Сталіна.

Отже, у березні 2019 року позитивно (з захопленням, з повагою, з симпатією) до цього патологічного убивці ставився 51% росіян.

Це найвищий показник за всі роки, і він уперше перевалив за 50%. Тобто відтепер особисте ставлення до Сталіна є гарним у більшості росіян. 

 


Іще гірша ситуація з оцінкою його ролі в історії Росії (тобто ідеться про начебто об’єктивну оцінку, а не про особисті симпатії). Тут позитивну оцінку тиранові виставили аж 70% опитуваних.

Нарешті, третє запитання можна назвати тестом на людоїдство.

Звучить воно так: "Як ви гадаєте, чи виправдані людські жертви, яких зазнав радянський народ у сталінську епоху, великими цілями й результатами, які були досягнуті в найкоротший строк?"

Уявіть собі, 46% виправдали убивство мільйонів ні в чому не винних людей, тимчасом як 45% заявили, що ці жертви нічим не можна виправдати.

Таким чином, і тут уперше кількість сталіністів перевищила кількість притомних людей.

Іще 9% опитаних не змогли визначитися, що в даному разі також є ознакою дегуманізації.

Мене й раніше вражали своєю яскравою шизофренічністю фотографії з сучасних чествувань Сталіна в Росії.

Гори червоних гвоздик на могилі тирана, лідери атеїстичної Компартії, які моляться разом із священиками, священики, які славлять погромника церкви й убивцю тисяч священнослужителів, нарешті, зображення Сталіна на іконах, що взагалі є страшним блюзнірством і гріхом.

Усе це виглядає, як якась хвора фантасмагорія, такого абсурду в принципі не може бути! Але він є, і він прогресує.

Нові цифри "Левада-центру" просто страшні. І найстрашніше в них те, що характеризують вони зовсім не Сталіна, а нинішнє російське суспільство.

Здорове суспільство, нормальні люди просто за визначенням не спроможні любити, славити, поважати тирана-параноїка, який безпричинно знищив десятки мільйонів їхніх же співвітчизників, родичів, прямих предків, перетворив увесь народ на рабів, а країну – на один величезний концтабір.

Якщо ж таке трапляється, то це означає, що суспільство глибоко хворе.

Воно перестало розрізняти добро і зло, воно дегуманізувалося, з ним відбулася якась злоякісна цивілізаційна мутація.

Нам, українцям, просто в голові не вкладається, як можна реабілітувати Сталіна й сталінізм, як можна виправдовувати масові репресії, розстріли, чистки, арешти, табори, депортації!

Як можна пробачити Голодомор, який забрав життя мільйонів українців! Хоча про що це я? Якщо росіянам не шкода навіть своїх, то марно сподіватися, що вони співчуватимуть нашому болю.

Найпечальніше те, що сталіністська хвороба російського суспільства це не випадковість. Вона керована, правлячий режим старанно її плекав не один рік і ось, здається, досяг бажаних результатів.

Звіт "Левада-центру" вказує, що до 2014 року в Росії переважало нейтральне, безоціночне ставлення до Сталіна (це, до речі, теж не зовсім по-людськи).

Але з 2014 року (а це рік початку російської агресії проти України, що викликало в РФ хвилю шовіністичної ейфорії) починає зростати частка прихильників кривавого правителя.

За останній же рік цей показник стрибнув угору відразу на 11 відсотків.

І це дало дослідникам підстави зробити такий висновок: "позитивне ставлення до вождя та до його ролі в історії країни установилося на рівні нової соціальної норми".

Іншими словами, наука констатувала, що з 2019 року російське суспільство стало сталіністським.

Це нова реальність, яку нам доведеться враховувати.

Кремлівський режим ще раз довів, що майстерно володіє найпідступнішими методами маніпуляцій масовою свідомістю і на даний час тримає більшість російського суспільства в зазомбованому стані.

Зрозуміло, Путінові культ Сталіна потрібен передусім для того, щоб зміцнити основу власного культу, власної "сильної руки".

Але є ще один чинник, який не може ігнорувати ні Україна, ні весь світ.

Зазомбовані, дегуманізовані суспільства самі стають небезпечними, здатними за наказом режиму чинити велике зло.

Джерело: facebook-сторінка Павла Клімкіна

Читайте також:

Stalin The Best. Росіяни встановили рекорд

Я ненавиджу Сталіна з 13 років

Усі публікації за темою "СТАЛІН"


Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.

Олексій Мустафін: Фантазер-підпільник. Кого спалили на римській Площі квітів?

17 лютого 1600 року на римській Площі квітів привселюдно спалили колишнього ченця Джордано (в миру - Філіппо) Бруно Ноланського. За півтора тижні до страти суд інквізиції визнав його "нерозкаяним, завзятим і непохитним єретиком", позбавив його сану та відлучив від церкви.