Українські комп’ютерні ігри, IPN, прокуратура та інші жертви антиукраїнської параної

29 жовтня 2018 року провідна польська щоденна газета "Rzeczpospolita" виходить із сенсаційним заголовком "Хочуть заробити на трагедії у Аушвіц – українська комп’ютерна гра під лупою прокуратури".

29 жовтня 2018 року провідна польська щоденна газета "Rzeczpospolita" виходить із сенсаційним заголовком "Хочуть заробити на трагедії у Аушвіц – українська комп’ютерна гра під лупою прокуратури".

Я вирішив допомогти польській прокуратурі у її роботі. Ось, що з цього вийшло.

Отже, провідні польські медіа повідомили, що голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек звернувся до Окружної прокуратури. Ідеться про чергову зневагу Польської Нації та пропагуванні фашистського ладу.

Обурення голови IPN спричинили рекламні матеріали комп’ютерної гри "Ціна Свободи"/"Cost of Freedom", яку обіцяє випустити в світ Alies Games.

Речник Окружної прокуратури у Варшаві Лукаш Лапчинський поінформував журналістів "Rzeczpospolita", що у цій справі провадиться слідство, яке перебуває на етапі збору доказів.

"Ідеться про розміщення сцен розстрілів і винищення в’язнів у газовій камері табору смерті, у яких звучать формулювання "польські концентраційні табори, де честь великої польської нації, де ваша честь, ви польські пси", - пише "Rzeczpospolita".

 Депутат Сейму профЮзеф Бринкус

Джерело: http://kukiz.army

У польському Сеймі теж обурилися. Виявляється, ще у День Незалежності України – 24 серпня 2018 року – відповідне депутатське звернення спрямував до міністрів культури і національної спадщини, міністра внутрішніх справ, міністра закордонних справ та міністра юстиції депутат Сейму Юзеф Бринкус з руху Kukiz'15:

"Чи (і як) панове міністри планують зреагувати на наругу над законом захищеними вартостями, якими є добре ім’я Нації і Держави Польської, беручи під увагу використання у грі неправдивих формулювань про "польські концентраційні табори" та приниження Поляків?"

Депутатське звернення Юзефа Бринкуса до 4-х міністрів Ради Міністрів Республіки Польща

Джерело: www.sejm.gov.pl 

Я маю звичку перевіряти будь-яку інформацію і мені стало цікаво знайти гру, сайт і рекламні матеріали, які "поставили на вуха" провідні польські медіа, парламент, прокуратуру і голову Інститута нацпам’яті.

Моє імпровізоване слідство тривало 25 хвилин.

Спочатку я намагався знайти сайт фірми "Alies Games", але з цього нічого не вийшло. Натомість, я знайшов сайт самої гри "Cost of Freedom" і Youtube-канал із рекламними відео гри.

 Головна сторінка сайту гри "Ціна Свободи"

У жодному з офіційних відеороликів ніяких контраверсійних фраз, які цитують польський депутат Юзеф Бринкус, голова IPN Ярослав Шарек та "Rzeczpospolita" про "псів і польські табори", я чомусь не виявив.

Сюжет гри полягає в тому, що ти маєш вибрати: граєш за в’язнів, чи наглядачів. Задача наглядачів – знищити в’язнів. Задача в’язнів – знищити наглядачів. Гру планують як мережеву, тобто гравці вибирають собі ролі і намагаються діяти у відповідності із цими ролями. Перемога якоїсь з сторін наперед не запрограмована.

Жодної нацистської символіки у на сайті та опублікованих відео – нема. Хоча брама табору і одяг наглядачів не можуть не будити цілком конкретних асоціацій.

Але асоціації до справи не підшиєш.

 

То де ж "використання у грі неправдивих формулювань про "польські концентраційні табори" та приниження Поляків", як пише обурений депутат Сейму Юзеф Бринкус? У офіційних матеріалах гри ніяких таких висловів просто нема.

Прийшлося гуглити далі.

І ось пошукова система видає посилання на відео "The Cost of Freedom - a game about Polish Death Camps" - "Ціна Свободи – гра про Польські табори смерті" на Youtube-каналі такого собі Pierro Cocco.

І ось у "музичному" супроводі цього відеоролика – можна почути усе те, що так не сподобалося в Польщі: про польських псів, польські табори смерті і інший подібний треш. У лапки слово "музичний" мушу взяти, бо і в музичному плані – це якесь жахіття.

Але найцікавіше, що всі ці слова звучать у відео… польською мовою.

Чоловічі хрипи про польських псів і табори на цьому каналі стилістично – це щось геть інше, ніж на офіційному Youtube-каналі гри, де чути жіночий вокаліз без слів.

Мені знадобилося іще десь 3 хвилини, щоб знайти через facebook, відправити запит, обмінятися телефонами і поговорити із Дмитром Дибіним з Одеси, який є автором цієї гри.

 Дмитро Дибін

Питаю: чи є хибним моє враження, що хтось взяв відео офіційного ролика і наклав на нього свій звук? Дмитро усміхається у відповідь і підтверджує: дійсно він не має жодного стосунку до ролику на каналі Pierro Cocco.

Тобто це зробив хтось інший. Але член польського парламенту Юзеф Бринкус вважає інакше:

"Офіційна сторінка гри спричинила досить широку дискусію в мережі електронних медій. Дякуючи цьому відомо, що хоча офіційним виробником гри є фірма українська, її справжніми авторами є передусім росіяни, а насамперед такий собі Дмітрій Дибін з Одеси, пов’язаний багато років зі студією Studcinemafest Moskow.

Ця інформація дозволяє припустити, що в цьому випадку може мати місце політична провокація на міжнародному рівні".

Питаю Дмитра, що він думає про те, що написав польським міністрам Юзеф Бринкус? Відповідаає, що до російських фірм стосунку не має, партнерів у РФ – теж. У РФ був на студентському кінофестивалі в 2012 році, презентував свої фільми.

Реакцією польських медій і політиків щодо його комп’ютерної гри дещо здивований. Каже, що нікого не хотів би образити, і поважаючи почуття поляків прибрав з гри усе, що хоч якось може викликати якісь негативні асоціації із нацистськими таборами у Польщі. Нацистські табори називає нацистськими таборами. Не польськими.

Отже, хто підставив Дмитра Дибіна?

Хронологія подій:

24 серпня 2018 року на Youtube з’являється відео "The Cost of Freedom - a game about Polish Death Camps" - "Ціна Свободи – гра про Польські табори смерті".

Того ж дня член польського парламенту Юзеф Бринкус оперативно складає депутатське звернення до 4 міністрів польського уряду.

25 серпня 2018 року з’являється повідомлення на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі, де його голова Ярослав Шарек звертається до прокуратури із вимогою розслідувати факти наруги над добрим іменем і гідністю Польської Нації та Республіки Польща фрагментами анімації, де "звучать формулювання "польські концентраційні табори, де честь великої польської нації, де ваша честь, ви польські пси".

26-27 серпня 2018 року правовласник блокує ролик на Youtube, Pierro Cocco заливає його вдруге, а на польських ігрових форумах триває починається бурхливе обговорення відеоролика з каналу Pierro Cocco.

Висновок обговорення на форумах: ця провокація скоріш за все є звичайним вибриком троля, який хотів розголосу, і наклав на оригінальний відеоролик гри звук із дурнуватими співами про "польські концентраційні табори" .

З дискусій на форумах: "Найцікавіше буде, якщо це якийсь товстий троль, а IPN одразу круто бере - Так то і є троль. Звичайно є відео, але тут цей чувак його вкрав і наклав пісеньку "польські табори"... а багато людей думає, що так і було, а IPN навіть подає в прокуратуру..."

  

Отже, хто цей Pierro Cocco?

Youtube-канал того Pierro Cocco в описі має такий текст польською:

Mój adres do unboxingów różnych rzeczy od fanów : 3 Falcon 1986 ul. Przemysława 13/32 44-286 Wodzisław Śląski Liczę na waszą kreatywność!

Тобто: "Розраховую на вашу креативність!" і адреса – вулиця Пшемислава 13/32 44-286 у Водзіславі-Шльонському (це містечко у польській Силезії).

 

У описі до роліку є також згадка офіційного сайту Cost of Freedom (www.cof-game.com) та електронної адреси email: tterka@mail.ru

Youtube автоматично пропонує в рубриці "схожі канали" посилання на канал такого собі Томаша Терки (Tomasz Terka).

Якщо продовжувати гуглити далі – то легко знайти сторінку, яка дає цьому молодому панові ось яку характеристику:

"Томаш Терка – вдомий польський правочок, влогер, комік, паркуровець, пожиттєвий працівник МакДональдс, герой афери, пов’язаної із листом, який ображав родину Кшиштофа Кононовича"…

Кшиштоф Кононович з мачете

Джерело: pl.kononowicz.wikia.com

 

Мабуть, конфлікт між Томашем Теркою та Кшиштофом Кононовичем виходить далеко за межі нашої теми. Тому просто запам’ятаємо ці імена.

На тій же ж сторінці можна знайти і фото листа від Томаша Терки до Кшиштофа Конановича.

Лист Томаша Терки - Кшиштофу Кононовичу з адресою ul. Przemysława 13/7 22-320 Wodzisław Śl

 

На листі – адреса Томаша Терки: ul. Przemysława 13/7 22-320 Wodzisław Śl Він дещо відрізняється від того, який зазначений в описі Youtube-канал того Pierro Cocco, але дім один і той самий.

Якщо прогугнити адресу ul. Przemysława 13/32 44-286 Wodzisław Śląski (з опису Youtube-каналу Pierro Cocco ) Google видає адресу офісу фірми "Сили антикононовичівські Терки".

 

 На вулиці Пшемислава у Водзіславі Шльонському тільки один дім №13

Отже, є дві можливості.

Перша - балакучого до неможливості Томаша Терку хтось підставив.

Друга – Томаш Терка збиткувався спочатку з Кшиштофа Кононовича, наслідив в інтернеті, де тільки міг, а потім вирішив позбиткуватися з IPN та його сумнівної якості законів про захист доброго ім’я польської нації. І щось мені підказує, що ця версія ближче до дійсності.

 Томаш Терка

троль

У день, коли голова IPN Ярослав Шарек подає подання до прокуратури - на каналі Pierro Cocco з’являється чергове відео із назвою "Важлива новина для хейтерів з IPN" і якоюсь маячнею, яку молодий хлопець промовляє зміненим голосом.

Нижче, у службових підписах до відеоролика зазначено: "IPN robi mi loda" і посилання на офіційне повідомлення про те, як Ярослав Шарек просить прокуратуру розслідувати появу того відеоролика.

Мені складно знайти невульгарний український відповідник перекладу польської ідіоми "robi mi loda". Взагалі-то "lody" - це морозиво польською.

Але "робити льоди" означає щось геть інше. Уявіть рухи, які роблять губи, коли мають перед собою тонкий циліндр ескімо, або замороженого соку. Дуже виразна ідіома.

Що мав на увазі цей персонаж, мабуть, цілком ясно.

А от на що витратила польська прокуратура два місяці - не зовсім.

Адже вирахувати Томаша Терку, допитати його і перевірити, чи з його комп'ютера була організована "міжнародна провокація" - це справа одного дня. Це можна було здійснити ще в понеділок 27 серпня, якщо у суботу чи неділю польська прокуратура не працює. 

Отже. 

Дорогий пане голово Ярославе Шарек, наступного разу звертайтеся до мене, а не до польської прокуратури!

Шановно польська прокуратуро, за одну годину я зробив вашу роботу!

Дорогі польські платники податків, я зекономив вам купу злотих!

Дорога "Rzeczpospolita", є така штука, як перевірка фактів! Коли ви пишете, що українска фірма хоче заробити грошей на трагедії Аушвіц - десь тихо плаче Войцех Смажовський, підраховуючи касові збори фільма "Волинь". 

Шановний пане Юзефе Бринкусе, я навіть не знаю, що Вам сказати!

На яку дурню я вбив свій вечір, а польський Інститут нацпам’яті, прокуратура і члени парламенту – два місяці часу і гроші польських платників податків?!

Паранойю треба лікувати.

Читайте також:

Дональд Трамп, коза прем’єра Моравецького і боротьба з бандеризмом

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

МЗС: Польща намагається зобразити українців "злочинними націоналістами"

Сейм Польщі ухвалив закон про криміналізацію "бандерівської ідеології"

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі заперечує співучасть поляків у Голокості 

Надія Світлична: Різдво у в’язниці. Спогади Надії Світличної

Протягом свого 4-річного ув’язнення мені припало тричі святкувати Різдво в умовах Мордовського концтабору для жінок. Дух земляцтва в таборах досить міцний; особливо на свята в’язні згуртовуються за традиціями рідного краю. Ми починали готуватися до свят заздалегідь, ще з літа. Якщо комусь належалася з дому посилка, і все ж, якщо комусь дозволялося дістати ту рідкісну посилку, то для неї замовляли в родичів грамів 30-50 маку, стільки ж горіхів, сушениці, грибів. Це все добро зберігали до свят.

Іван Ольховський: Гра в одні ворота

Подвійні стандарти оцінки жертв, нехтування науковими здобутками колег, нав’язування міфів. Ось що криється за благими намірами істориків-підписантів Другого польсько-українського Комюніке про пошук спільної інтерпретації подій ХХ століття, зокрема українсько-польського конфлікту на Волині.

Юрій Юзич: Міст, через який Україна програла війну

Це залізничний міст в Перемишлі через ріку Сян. Кожен, хто вивчав хочаб в загальному причини поразки України в так званій першій польсько-українській війні 1918-1919 року, неодмінно чув - залізничний міст у Перемишлі потрібно було підірвати… Бо в результаті через цей міст йшло забезпечення оточеному з усіх боків гарнізону поляків у Львові. Завдяки цьому мосту українці втратили Львів і Галичину, а опісля Україну.

Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.