Що говорять про Чорнобильську трагедію документи КГБ?

Ту страшну фотографію багато хто бачив. Але насправді страшніше читати документи з розкритих архівів СБУ. З цих пожовтілих аркушів повстає хижацьке обличчя тоталітарної системи, побудованої на брехні і байдужому ставленні до життя людей.

Ту страшну фотографію багато хто бачив - геть знищений Четвертий блок. Але насправді страшніше читати документи з розкритих архівів СБУ. З цих пожовтілих аркушів повстає хижацьке обличчя тоталітарної системи, побудованої на брехні і байдужому ставленні до життя людей.

В школі і в інституті нас вчили, що в разі ядерної загрози має спрацювати Цивільна оборона. Ну що ж. Є і такий документ. Будь ласка не смійтеся! Це Інструкція ГО (Гражданской обороны).

 

 Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.991

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.991

Оповіщення населення від часу "Ч" 3-5хв.! Справді, навіщо те оповіщення, якщо не було нападу супротивника!

Лише 14 травня 1986р. про аварію повідомив тодішній лідер країни Михайло Горбачов. А до того єдиним джерелом інформації були чутки і "Голоси".

Особисто я дізналась про аварію 28 квітня. Прийшла на роботу, в нашій кімнаті співробітниці з інших лабораторій, щось пошепки розказують...

"Були на дачі... всю ніч повз нас їхали машини, автобуси...аварія...Чорнобиль..." Питаю, що сталось... "Аварія на атомній..." Перша думка, що дитину треба вивозити з Києва. Так само вирішували майже всі батьки. Але гортаємо документи, виявляється не всім це дозволялося:

 

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.992

Пізніше було прийнято урядове рішення про організований вивіз дітей, а в квітні про це навіть не дозволялося говорити.Попереду ж травневісвята!

Радянський Союз мав довести всьому світові, що нічого страшного не сталося. Тому і вивели дітей на демонстрацію, тому і проводили велогонку Миру 9 травня. Престиж країни понад усе! А вже потім можна і виступ Горбачова показати по телебаченню…

Коли читаєш документи з архівів СБУ, стає зрозумілим, що під грифом "Секретно" і "Сов.секретно" насамперед приховувалась ПРАВДА.

Функціонери радянської системи створювали свій умовний світ зі своїми правилами і поняттями добра і зла.

"Наша семья благодарна партии и правительству за проявленную заботу. Только в нашей стране возможно такое.",- читаємо у Довідці під грифом "Секретно":

 

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.992

Так було в офіційних паперах, а на кухні: "Спасибо партии родной за доброту, за ласку,за наш Чернобыль дорогой, за сто рентген на Паску!"Чому на кухні? Щоб ніхто не почув, бо наслідки могли бути як у тій Довідці.

Далі гортаємо документи. Дуже багато говорять про роль військ МО в ліквідації аварії. От Рішення Урядової комісії №332 від 27.11.1986р.: "1. Отметить, что личным составом соединений и частей минобороны СССР виполнены значительные объемы работ по дезактивации гг.Припять и Чернобыль…".

 

  Джерело: особистий архів дослідниці

Але є одне але. В іншому документі читаємо "Первая попытка дезактивации города была предпринята войсками генерала Пикалова. Попытка оказалась неудачной, т.к. иодные соединения слабо растворимы."

 

   Джерело: особистий архів дослідниці

Довідку підготував, судячи з чернетки представник "Минатомэнерго" (ВНИИ АЭС) Б.Ф.Нікольський.

Щоб було зовсім зрозуміло, про що йдеться, генерал Пікалов В.К. – командуючий Хім.військами МО СРСР. Тобто хімвійська не мали фахівців з дезактивації, але виконували роботи, а рядові виконавці отримували при цьому великі дози радіоактивного випромінювання.

Нерозуміння військовими що таке радіація і її вплив на людину приводило іноді і до трагічних наслідків.

Саме те фото. Зруйнований Четвертий блок

 

Солдати, що очищували дах 3-го реактору за 30-60 сек отримували таку дозу опромінювання, що їх в той же день вивозили в чисту зону і, як правило, звільнювали в запас.

Один такий звільнений в запас прапорщик прихопив до дому мотузку, на якій спускали з даху ємності з графітом. Мотузка-добра річ, в хазяйстві знадобиться, те що її наказали викинути, проігнорував.

По дорозі додому прапорщику стало зле, на найближчій станції його зняли з потягу. В лінійній медчастині оглянула його лікар і запідозрила гостру променеву хворобу. В результаті прапорщик не прийшовши до тями помер, невдовзі померла і ця лікар.

 

   Джерело: особистий архів дослідниці

   Джерело: особистий архів дослідниці

Насправді це не провина військових, а безвідповідальність їх керівництва,що на ліквідацію аварії було направлено людей без фахової освіти.

P.S. 24 грудня 1986р. генерал-полковнику Пікалову В.К. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу "За большой вклад в успешное проведение работ по ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС, устранение её последствий и проявленные при этом мужество и героизм."

P.P.S. І таких документів декілька тисяч. Вистачило б життя все опрацювати. Заради ПРАВДИ, заради пам'яті про мого чоловіка-вченого, ліквідатора.

Читайте також:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

 

Ірина Цибух: Посмертний лист Ірини Цибух

Журналістка, медик добровольчого батальйону "Госпітальєри" Ірина Цибух із позивним "Чека" загинула на фронті 29 травня, їй було 25 років. Посмертний лист опублікував брат Ірини Юрій.

Петро Долганов: "Зміщення акцентів", чи пошук істини? Якою має бути українська відповідь на інструменталізацію пам’яті про Голокост під час війни

Успішний і вільний розвиток студій Голокосту – вже сам по собі засвідчуватиме абсурдність аргументів кремлівської пропаганди. Детальніше вивчення тих напівтонів, до інструменталізації яких часто вдаються російські пропагандисти, – чи не найкраща "зброя" в контрпропагандистській діяльності.

Тетяна Терен: Утойя - острів збереження пам'яті

22 липня 2011 року норвезький правий екстреміст Андерс Брейвік убив 77 людей. Восьмеро загинуло під час вибуху бомби біля будівель парламенту в Осло, ще шістдесят дев'ять Брейвік убив того ж дня у молодіжному таборі на острові Утойя неподалік від Осло, перевдягнувшись у поліцейського. Це найбільші втрати в історії Норвегії після Другої світової війни. Нині острів позиціонує себе насамперед "як місце для збереження пам'яті і продовження життя".

Артем Чех: Безликий далекий траур

Велика сіра трагедія, глевка маса болю і страждань, список дрібним шрифтом нікому не відомих, нікому не потрібних, приречених на забуття. І добре, що забудуть не всіх. Але й не всіх пам'ятатимуть. Так є. І це ок. Хоч і хотілося б знати і пам'ятати усіх.