1986: перше повідомлення про аварію на ЧАЕС по радянському ТБ

Ці кілька фраз диктора програми "Время" - перша офіційна інформація про аварію в Чорнобилі. Вона прозвучала 28 квітня, коли про страшну катастрофу говорили на всіх західних медіа, а в СРСР почали поширюватися страшні чутки. 14 секунд скупого оголошення.

Аварія на 4-ому енергоблоці ЧАЕС сталася в перші години суботи, 26 квітня, а повідомили про неї тільки увечері в понеділок.

Сам факт оприлюднення такої інформації, яка в СРСР зазвичай приховувалася, був безпрецедентним для Радянського Союзу, і став одним із перших проявів горбачовської "гласності". Програма "Время" була головним кремлівським новинним рупором - якщо в ній щось показувалося, це було санкціоноване з самої партійної верхівки.

Однак навіть ця інформація була надзвичайно скупою. "Відбулася аварія... Є постраждалі... Вживаються всі необхідні заходи... Створено урядову комісію". Для прикладу: американський телеканал ABC за кілька годин спромігся на детальніший сюжет.

1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Коротеньке повідомлення тільки ще більше підігріло чутки. Олії у вогонь підливали новини на західних радіостанціях короткохвильового діапазону, культура слухання яких розвинулася в СРСР з 1970-их.

Крім "ворожих голосів", інформацію можна було отримати і з соціалістичного табору. Пам'ятаю, як у Чернігові (80 км до АЕС) мій батько, прослухавши польське радіо, сказав мамі "Страху нема, все пішло на захід" (що не завадило йому принести з роботи дозиметр і заміряти всі кутки нашої "хрущовки").

Потім батько переказав почуте від поляків у дворі - і за кілька днів пів-Чернігова говорило про "добре, що був вітер зі сходу". У школі тиждень давали замість молока томатний сік і просили закривати вікна і щодня мити підлогу.

Тим часом у Києві люди виходили на першотравневу демонстрацію. Все це поєднувалося з панікою - поїзди, автобуси і літаки штурмувалися батьками, котрі хотіли порятувати дітей від загадкової радіації, яка з "мирного атома" раптом перетворилася на смертельну загрозу.

Зрештою влада зважилася на черговий безпрецедентний крок: до людей звернувся сам голова ЦК КПРС. Це сталося аж 14 травня, через 18 днів після катастрофи.

Горбачов визнав, що 299 людей госпіталізовано з променевою хворобою різного ступеню важкості, семеро з них померли.

Читайте також:

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувало попередження про можливу аварію

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

Резолюція Щербицького на звіті про радіоактивний фон: "Что это означает?"

Як КГБ рятував українців від Чорнобиля

Як КГБ з західними атомними монополіями приховували наслідки Чорнобиля

Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально погуляти. ФОТО

Відрядження в чорнобильський час. Спогади

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.