Спецпроект

Як написати на "Історичну Правду" (FAQ)

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути відверту паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

Тому ІП підготувала такий собі FAQ - відповіді на питання, які звучать найчастіше.

Чому ви ігноруєте повсякдення?

Про повсякдення достатньо пише "Українська Правда". До того ж минуле завжди пов'язане з сьогоднішнім днем - чи ми пишемо про Десятинну церкву, чи про сталінські розстріли, чи про колонізацію Лівобережжя.

Чи можу я написати на "Історичну Правду"?

Звичайно. Надсилайте ваші пропозиції через редакційну пошту - istpravda@gmail.com або через форму зворотнього зв'язку. Редакція ІП розгляне будь-які пропозиції щодо текстів. Одне прохання: не шліть одразу весь текст, а спершу напишіть один-два абзаци про тему матеріалу, жанр, ілюстрації тощо.

Які теми вас найбільше цікавлять?

"Історичній Правді" дуже не вистачає краєзнавчих екскурсій по яскравих місцях України і світу. Ваша розповідь про історію місця, де ви живете, з якісними фотографіями і цікавим викладом прикрасить сайт.

Важливим є викладання історії - особливо у школах і вузах. Якщо у вас є варті уваги подробиці уроків і занять з історії, надсилайте.

Взагалі ж пишіть про все, що вважаєте цікавим, тільки пишіть цікаво :)

Чому ви піарите націоналістичні організації минулого?

Ми просто підтримуємо історичну дискусію, яка майже припинилася на офіційному державному рівні.

Чому ви піарите радянські часи?

"Історична Правда" згадує радянські часи так само, як і всі інші. Вони були, і тому ми про них пишемо.

Чому ви пишете про Ярему Вишневецького і Троцького - представників антиукраїнських, антидержавницьких сил?

Тому що і Ярема, і Троцький, і ще безліч людей народилися і жили в Україні. Тому що це теж наша історія.

В нашій родині є колекції старих поштових листівок (фотографій, монет, зброї тощо). Чи цікавить це "Історичну Правду"?

Дуже цікавить. Такі колекції - живий і безпристрастний подих історії. На ІП цьому присвячена окрема рубрика - "Артефакти".

Будь-які матеріальні свідчення давніх часів, від листівок до автомобілів, є важливими і цікавими. Побут говорить про минуле не менше, ніж політичні документи.

Це стосується не тільки речей, але й спогадів (читайте нижче).

Наше видавництво видає книги історичної тематики. Чи можна про них написати у розділі ІП "Книжки"?

Так. Пишіть istpravda@gmail.com .

Чи буде "Історична Правда" збирати спогади читачів про минуле?

Так, ми плануємо проводити акції на кшталт "1939-1945: Неписана історія" . До речі, вони є безстроковими - якщо ви хочете розповісти сімейні перекази про те, як ваша родина пережила Другу світову, пишіть на редакційну пошту або на ist.1945@gmail.com.

Я початкуючий історик (студент, аспірант, науковець) і працюю над такою-от темою. Чи можна опублікувати мої дослідження в розділі "Студії"?

Звичайно, можна. Авторські наукові роботи - для них і створено цей розділ. Коротко напишіть про свою роботу на редакційну пошту.

У вашому тексті є помилка (у мене є зауваження щодо матеріал на ІП).

Ми з вдячністю прислуховуємся до зауважень наших читачів - пишіть в коментарі або на пошту. Прохання, щоб вони були по суті.

Будемо раді почути ваші зауваження, а особливо пропозиції. Якщо ви бачите можливість поліпшити наш контент (додатковими фото, інформацією, деталями, архівними документами тощо), обов'язково пишіть.

Ми створюємо "Історичну Правду" разом з вами.

P.S.:  Про редакційні засади і структуру "Історичної Правди" можна дізнатися у розділі "Про проект" , лінк на який є внизу головної сторінки.

Теми

Надія Світлична: Різдво у в’язниці. Спогади Надії Світличної

Протягом свого 4-річного ув’язнення мені припало тричі святкувати Різдво в умовах Мордовського концтабору для жінок. Дух земляцтва в таборах досить міцний; особливо на свята в’язні згуртовуються за традиціями рідного краю. Ми починали готуватися до свят заздалегідь, ще з літа. Якщо комусь належалася з дому посилка, і все ж, якщо комусь дозволялося дістати ту рідкісну посилку, то для неї замовляли в родичів грамів 30-50 маку, стільки ж горіхів, сушениці, грибів. Це все добро зберігали до свят.

Юрій Юзич: Тенор хору Кошиця і ветеран Армії УНР

На фото – тенор хору Кошиця — ветеран Армії УНР Леонід Татарів. Задовго до війни він співав у хорі Свято-Михайлівськрго Золотоверхого чоловічого монастиря в Києві. А коли прийшли окупанти – зі зброєю в руках став на захист України. Один із тих, хто своїм співом зробили "Щедрик" всесвітньо відомим українським твором. І один із небагатьох учасників хору, який опісля в США зміг відчути популярність цієї української колядки.

Іван Ольховський: Гра в одні ворота

Подвійні стандарти оцінки жертв, нехтування науковими здобутками колег, нав’язування міфів. Ось що криється за благими намірами істориків-підписантів Другого польсько-українського Комюніке про пошук спільної інтерпретації подій ХХ століття, зокрема українсько-польського конфлікту на Волині.

Юрій Юзич: Міст, через який Україна програла війну

Це залізничний міст в Перемишлі через ріку Сян. Кожен, хто вивчав хочаб в загальному причини поразки України в так званій першій польсько-українській війні 1918-1919 року, неодмінно чув - залізничний міст у Перемишлі потрібно було підірвати… Бо в результаті через цей міст йшло забезпечення оточеному з усіх боків гарнізону поляків у Львові. Завдяки цьому мосту українці втратили Львів і Галичину, а опісля Україну.