Спецпроект

"Красная Армия — самая миролюбивая, самая героическая..."

Сталінська влада пояснювала напад на Суомі, використовуючи майже ті самі словесні конструкції, що і Кремль у 2014-му, окупуючи Крим і організовуючи "сепаратистські" уряди так званих "ДНР" і "ЛНР".

Сегодня на одном из форумов дружественной для Северной Кореи страны прочитал буквально следующее: "Война СССР с Финляндией - это война за территории, которые исторически принадлежали России". Ну что-то вроде: Суоминаш.

Жовтим на карті виділено території, приєднані до СРСР за наслідками т.зв. "зимової війни"

Правда в этом обсуждении речь шла о второй фазе войны начавшейся в июне 1941-го. А была еще и первая. Она началась в 1939 году. Советский Союз тогда вступил в войну с Финляндией.

В начале советские газеты писали, цитируя Иосифа Сталина: "Мы не ведем войны с Финляндией. Финского вопроса просто не существует".

Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією

То есть он конечно существует, но это их финское дело.

За три дня до захвата финского города Териоки, в Кремле Иосиф Сталин встречается с неким господином Отто Вилле Куусинен. После сего Куусинена командируют в Териоки. Там он образует Народное Правительство Финляндии. И первым делом заявляет:

"Народное Правительство Финляндии обращается к Правительству СССР с предложением заключить договор о взаимопомощи между Финляндией и Советским Союзом и осуществить вековую мечту финского народа: воссоединить народ Карелии с народом Финляндии, присоединив его к единому и независимому государству Суоми" — (1939 год).

Як у карельських снігах загинула елітна українська дивізія

Куусинен агитирует финский народ призвать Красную армию спасти страну от (ой, чуть не сказал хельсинской хунты), короче от преступного Хельсинкского режима. Москва подписывает с Куусиненом протокол... набрали в легкие воздух... сейчас вы испытаете гордость за крымнаш. Подписали протокол о создании военной базы на территории Финляндии.

Москва признает wink emoticon Куусинена главой нового правительства Финляндии, дружественное и к СССР и к Германии.

Сталінський режим підписує угоду з фейковим "теріокським" урядом. Отто Куусінен - громадянин СРСР, а не Суомі

В исторической литературе это правительство именуется Териокским, по названию финляндского городка в нескольких километрах от советской границы, куда после вторжения Красной Армии "Народное правительство" было перевезено.

Но финны не оценили красоты игры, и оказали жесткое сопротивление этому интернационалу.

Втрати у цій війні

Тогда в один из не очень прекрасных дней в воздух была поднята советская авиация, и она изрядно разбомбила Хельсинки. Было очень много жертв. Международная общественность резко осудила этот налет (выразила обеспокоенность). В ответ на эту критику нарком иностранных дел СССР, Вячеслав Молотов официально заявил, (в легкие воздух)...советская авиация не бомбит финские города, а сбрасывает гуманитарную помощь страдающему от голода населению. Гумконвой, чего тут непонятного?

1940: хроніки радянсько-фінської війни

После этой "братской" помощи финны стали называть советскую авиационную бомбу (ящик длиной 2,25 м и диаметром 0,9 м с 60 маленькими зажигательными бомбами) - "корзина для хлеба Молотова".

Фінський солдат і бойовий олень

Когда скрывать факт вторжения уже нет ни возможности, ни необходимости газета "Ленинградская правда" пишет:

"Мы идем в Финляндию не как завоеватели, а как друзья и освободители финского народа от гнета помещиков и капиталистов. Мы идем не против финского народа, а против правительства Каяндера—Эркно, угнетающего финский народ и спровоцировавшего войну с СССР. Мы уважаем свободу и независимость Финляндии, полученную финским народом в результате Октябрьской Революции и победы Советской Власти".

Уже в 1939 году появляется советско-патриотический хит Принимай нас Суоми красавица.

Вот одно четверостишие оттуда:

"...Много лжи в эти годы наверчено,
Чтоб запутать финляндский народ.
Раскрывай же теперь нам доверчиво
Половинки широких ворот!"

Фінська армія дуже вміло захищалась від переважаючих сил ворога. Це фінал лише одного бою...

Вы еще не валяетесь под столом? Тогда получайте из того же источника:

"Столкнулись армии двух миров. Красная Армия — самая миролюбивая, самая героическая, могучая, оснащенная передовой техникой, и армия продажного финляндского правительства, которую капиталисты заставляют бряцать оружием".

Потом из Финляндии в СССР полетели, пошли десятки, сотни тысяч похоронок.

Пропагандистська фінська листівка, 1940 р.

Джерело: facebook

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.