"Я вирішив, що Україна повинна стати самостійною державою, але має будувати комунізм... На мене донесла колега по роботі... Ми вважаємо себе елітою і вчимо людей, хоч насамперед мали б починати від себе...".

Звична для сучасної України історія: учора він таврував "отщепенцев-антисоветчиков", а сьогодні закликає засудити Сталіна. "...Выкинул мой паспорт при обыске и говорит: Он ему больше не понадобится".

Мешканці Білогородки закидали голову до гори, діти махали руками, а пілот від тієї уваги тільки нервував: раптом хтось поскаржиться куди не треба, і пояснюй потім, що ти здійснював аерофотозйомку у належному ешелоні!

Іван Степанович будував не тільки церкви, але й власні резиденції. В Курській області можна подивитися на такий палац - у складі колгоспу "Росія". Там же знаходиться санаторій Путіна, де жив Шаміль.

Ніхто з наших ієрархів жодного разу не підійшов до Десятинної... Московський патріархат у принципі не може бути вищим за Київський... Ми нарешті знайшли велику фреску... І блок кладки, який упав на тайник.

Коли восени 1910-го року Лев Толстой надумав тікати з Ясної Поляни, то цей відчайдушний крок був наслідуванням "утечі від світу" Григорія Сковороди. Майбутній філософ народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині. 290 років тому.

27 жовтня 1937 року в сосновому лісі неподалік міста Мєдвєж'єгорськ почали звучати постріли у політичних бранців з так званого "соловецького етапу". Разом їх було 1111. Близько половини - росіяни, 163 українці, 135 євреїв, 40 білорусів, 31 німець, 30 поляків...

Чутки про гетьмана Жолкєвського рознеслися по Московії, і практично вся країна присягнула польському королевичу Владиславу на вигідних умовах: держава зберігала фактичну незалежність, католицька проповідь заборонялася, лише для короля та війська дозволялося звести костел у Москві.

В Галузевому державному архіві СБУ є кримінальні справи на засуджених письменників і оперативно-розшукові на тих митців, що пішли на співпрацю із режимом. Ці документи чудово показують, як спецслужби контролювали життя митців.

"В результаті великого терору загинули 682-691 тисячі людей, ми знаємо це число; воно, можливо, неточне, але близьке до істини. І це новий факт".

Якщо пан Дубинянський порівнює УПА з Мау-мау, то нагадаємо, чим їхнє повстання закінчилося в Кенії. У перших урядах домінували лоялісти, тож про Мау-мау не було заведено говорити вголос добре. А тепер влада вшановує повстанців і ставить їм пам'ятники.

Я люблю повторювати слова Нормана Дейвіса: тільки погані історики вдають, що вони об'єктивні – добрі ж історики свідомі своїх упереджень і численних обмеженостей, і радо до них признаються...