Як радіація з Чорнобиля поширювалася Європою. ІНФОГРАФІКА + ДАЙДЖЕСТ

Україні того дня пощастило з напрямком вітру. Все могло бути значно гірше... 30 років тому за 100 км на північ від Києва сталася безпрецедентна в історії людства екологічна катастрофа. +ДАЙДЖЕСТ матеріалів "ІП" про аварію на ЧАЕС.

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року в ході екпериментальних тестів на Чорнобильській АЕС відбувся неконтрольнований розгін 4-го реактора, що призвело до двох вибухів.

Вибухи зруйнували реактор і викинули в атмосферу Землі хмару радіоактивного пилу. Вітер поніс ізотопи цезію-137, стронцію-90, урану та інших елементів на північний захід.

Це врятувало Київ, Житомир і Чернігів від страшнішого.

Радіоактивну хмару носило над Європою протягом двох тижнів. Поступово утрачаючи свою невидиму загрозу, вона накрила значну територію континенту. Важкі ізотопи осідали на земну поверхню протягом перших кількох днів. Крім України, особливо сильно постраждала Білорусь.

Французький Інститут радіаційного захисту і ядерної безпеки оприлюднив анімовану інфографіку, яка показує рух радіоактивних часточок на висоті до 10 метрів в період з 26 квітня до 9 травня 1986 року.

За словами науковців, для моделювання вони використали дані про кількість викинутого з реактора цезію-137 і тогочасні погодні умови, включно з рухом великих мас повітря.

Джерело: Лє Монд

ТАКОЖ:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

Інше за темою ЕНЕРГЕТИКА

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.