23 грудня в історії

1583 - в урочистих умовах Папа Римський Климент VIII формально прийняв Українську православну церкву під свою зверхність.
Ця звістка викликала в Україні численні протести й обурення - для широких мас ідея об'єднання всього християнства відступала перед загрозою латинізації й полонізації України

1588 - за наказом короля Генріха III убитий Генріх (Анрі) де Гіз, французький герцог, один з організаторів Варфоломіївської ночі, глава Католицької ліги, що претендував на королівський престол

1873 - у Львові засновано Літературне товариство імені Тараса Шевченка

1876 - султанським указом проголошена конституція Туреччини

1805 - народився Джозеф Сміт, американський релігійний діяч, "пророк", засновник і перший президент секти мормонів - Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів

1904 - у Вільнюсі вийшла перша легальна газета литовською мовою "Вільняус жініос" ("Вільнюські вісті")

1913 - президент Вудро Вільсон підписав закон про Федеральний резерв, створивши з кількох великих банків Федеральну резервну систему США (виконує функцію Центрального банку держави)

1925 - народився П'єр Береговуа (Береговий), французький політик-соціаліст, прем'єр-міністр Франції у 1992-1993 рр. при президенті Франсуа Міттерані.

За походженням - українець (син емігрантів-меншовиків із Харківщини).
Після поразки соціалістів на виборах Береговуа, замішаний у фінансовому скандалі, подав у відставку і невдовзі застрелився. Береговуа - єдиний самогубець серед французьких прем'єр-міністрів

1947 - у Bell Laboratories американські вчені Джон Бардін, Уолтер Бреттейн та Вільям Шоклі продемонстрували свій винахід - транзистор. Цей день відкрив еру цифрових технологій. У 1956 р. ввинахідники отримали Нобелівську премію

Винахідники транзистора

1948 - страчений через повішення Хідекі Тодзі, японський політик і воєначальник, генерал, міністр оборони з 1940 р., прем'єр-міністр Японії в 1941-1944 рр.
Був переконаним прихильником союзу з нацистською Німеччиною і фашистською Італією. Після поразки Японії у Другій світовій війні визнаний воєнним злочинцем

1951 - Петро Федун (псевдо - Полтава) покінчив із собою, коли його з двома побратимами в лісовій криївці оточили радянські війська ВВ і МГБ.
Полтава був керівником головного осередку пропаганди й інформації при проводі ОУН (із 1946 р.), керівником бюро інформації УГВР, ідеологом УПА, із 1950 р. - заступником головного командира УПА та генсека УГВР. Автор праці "Хто такі бандерівці та за що вони борються" (1950)

Майор УПА Петро Полтава-Федун

1963 - Папа Римський Павло VI підвищив статус Української греко-католицької церкви з рівня Митрополії до рівня Верховного архієпископства

1968 - американські астронавти Борман, Лоуелл і Андерс стали першими людьми, які досягли від орбіти Місяця

1972 - через 73 дні після авіакатастрофи літака рейсу 571 Air Force в Андах було врятовано 16 потерпілих у тій аварії.
Насправді під час катастрофи літака, в якому летіли 45 членів регбійної команди з Монтевідео (Уругвай), загинули тільки дванадцятеро пасажирів. Інші 13 повмирали від холоду, голоду і лавини. Пошуки розбитого літака припинили через тиждень, і протягом усього цього часу ті, хто вижив у 40-градусний мороз на висоті близько 4 км, були змушені їсти тіла загиблих. Рішення так вчинити було ухвалене голосуванням, і кожен присягнувся, що у разі смерті не тільки дозволяє, а й вважає обов'язком тих, хто залишився, спожити його тіло для виживання.
Розуміючи, що самі вони не врятуються, спортсмени відправили експедицію з трьох найвитриваліших на пошуки людей. Один був змушений повернутися, а двоє інших, обморожені й знесилені Фернандо Паррадо і Роберто Канесса, через десять днів після початку вилазки наткнулися на чилійського пастуха, який допоміг сповістити військових.
На основі цих подій у 1993 р. режисер Френк Маршалл зняв фільм "Живі"

Ті, що вижили, серед уламків

1972 - Манагуа, столиця Нікарагуа, зруйнована землетрусом потужністю 6,5 бала, загинуло понад 10 тисяч людей

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.