Про проект

"Історична Правда" - онлайнове суспільно-історичне, науково-популярне видання. Інтернет-адреса - http://www.istpravda.com.ua. Є дочірнім проектом «Української правди», базує свою діяльність на засадах її редакційної політики.

Ми відкриті для всіх компетентних точок зору і думок, не друкуємо замовних текстів, не беремо участі у партійних і виборчих кампаніях, але залишаємо за собою право мати власну точку зору з приводу всіх подій, людей та явищ сьогодні та вчора.

Пишемо передусім про історію України та українців, росіян, поляків, євреїв, кримських татар, інших етносів, доля яких пов'язана з нашою країною. Від стародавніх часів до сьогодення. Але акцент, фокус - на політичній історії ХХ століття: боротьба за державність, людські права, науково-технічний прогрес, тоталітарні проекти та експерименти, людські долі.

Апелюємо до читачів, стимулюючи їх сканувати родинні архіви, писати сімейні історії, заглиблюватися в генеалогію, історію свого міста, села, краю.

"Історична Правда" - майданчик для наукових і публіцистичних дискусій навколо історичної політики та політики пам'яті. Джерело новин (коротких інформацій), аналітичних статей, інтерв'ю, рецензій та оглядів книжок, анонсів про всі події, пов'язані з тематикою сайту, сховище артефактів. Дайджест тематичних публікацій - що дозволить не пропустити важливі та цікаві статті вчених, журналістів у паперових та онлайнових ЗМІ.

Співпрацюємо з вузами, академічними установами, «Меморіалом», Харківською правозахисною групою, посольствами та громадськими інституціями країн Східної Європи, бібліотеками та архівами, з видавництвами «Дух і літера», «Критика», низкою популярних видань.

Рубрики сайту:

- ТЕКСТИ - публіцистичні та наукові статті;

- КОРОТКО - новини, анонси;

- КНИЖКИ - рецензії та огляди, інформація про цікаві видання з історичної та суміжних тематик;

- КОЛОНКИ - авторські погляди авторитетних науковців, громадських діячів і журналістів;

- ДАЙДЖЕСТ - колекція цікавих і важливих публікацій з онлайнових і офлайнових медіа;

- ІНТЕРВ'Ю - пряма мова науковців, істориків та учасників історичних подій;

- СТУДІЇ - наукові роботи, виступи на наукових конференціях тощо;

- ЕКСКУРСІЇ - подорожі історичними місцями, поєднання репортажності та наукової популярності, багато фото, графіки, інших ілюстрацій;

- БЛОГОСФЕРА - найцікавіше з історичних блогів (зі збереженням стилістики і мови авторів);

- АРТЕФАКТИ - фотографії, малюнки, самвидав, карти, театральні плакати і виборчі листівки, рідкісні книжкові, газетні та журнальні обкладинки, поштівки, марки, автографи видатних людей, монети та інші раритети, зокрема й ті, які зберігаються в приватних колекціях і родинних архівах;

- ВІДЕО - коментарі та розповіді істориків, фрагменти документальних зйомок, кінофільмів, сюжетів тощо. 

Також передбачено пошук по сайту, RSS-підписка, трохи згодом налаштуємо трансляцію в Facebook, Twitter.

З часом плануємо вийти в офлайн - тематичні круглі столи, «датські виставки», презентації профільних видань тощо.

Спробуємо створити навколо себе середовище небайдужих, громадянсько-активних людей.

Приєднуйтесь!

Вахтанг КІПІАНІ, головний редактор

Павло СОЛОДЬКО, редактор

Контакт - istpravda@gmail.com

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.