5 листопада в історії

1484 - Папа Римський Інокентій VIII видав буллу проти відьом, яка поклала початок масових спалень жінок по всій Європі

1605 - у цей день король Яків I повинен був відкрити засідання англійського парламенту. Католики-змовники з метою припинити протестантське правління в країні умовили 25-річного Гая Фокса закласти бочки з порохом у підвалі Палати лордів і підірвати їх під час засідання. Але змова зірвався - до уряду надійшов анонімний лист із повідомленням про неї, і 4 листопада Фокс був заарештований. Під тортурами він розповів все, що знав, і 31 січня наступного року був страчений. В Англії цей день відзначається як День Гая Фокса

1714 - першим російським академіком став Олександр Меншиков. Лист про його обрання членом Королівського товариства написав сам великий англійський вчений Ісаак Ньютон

1813 - Росія та Персія підписали Гюлістанський мирний договір, який поклав край російсько-перській війні 1804-1813 рр.

1872 - суфражистка Сюзан Етоні стала першою американкою, яка проголосувала на президентських виборах, за що незабаром була оштрафована на 100 доларів

1895 - юрист із американського міста Рочестер Джордж Селден отримав патент на автомобіль, заявку на який подав іще в 1870 р. У патенті було вказане таке формулювання, що коли зрештою автомобілебудування було поставлене Генрі Фордом на потік, суд зобов'язав виплатити Селдену компенсацію. Селден судився з автомобільними корпораціями до 1911 р., коли завершилася дія патенту

1911 - народився Дмитро Мирон (псевдо Максим Орлик), один з ідеологів українського націоналізму, автор "44 правил життя українського націоналіста", а також основоположної ідеологічної праці "Ідея і чин України".
Член Революційного проводу ОУН, крайовий провідник ОУН Західних окраїн Українських земель (ЗОУЗ), член Проводу ОУН.
Убитий німцями в Києві 1942 р.

Дмитро Мирон-Орлик

1913 - народилася Вів'єн Лі, знаменита англійська акторка, лауреатка двох "Оскарів" - за ролі Скарлет О'Хара у "Віднесенних вітром" та Бланш у "Трамваї "Бажання"

1914 - Велика Британія анексувала Кіпр і разом з Францією оголосила війну Османській Імперії

1916 - Німеччина та Австро-Угорщина проголосили створення незалежного Польського королівства

1918 - у Любліні утворено першу в Польщі Раду робітничих депутатів

1929 - у Москві відкрився перший в СРСР планетарій

1933 - пароплав "Челюскін", завершуючи свій перехід по Північному морському шляху, був затертий льодами в Беринговій протоці біля острова Діомід і відкинутий на північ у Чукотське море.
Розпочався його безпрецедентний льодовий дрейф. Криголам "Літке", який вийшов на допомогу, не зміг підійти ближче, ніж на 20 миль, і 17 листопада повернув назад

1934 - у Ленінградському кінотеатрі "Титан" відбулася прем'єра фільму "Чапаєв"

1935 - місто Луганськ перейменоване у Ворошиловград.
Потім місту повертали назву, після смерті сталінського маршала знову перейменовували, аж доки у 1990 р. воно втретє отримало назву Луганськ

1935 - випущена настільна гра економічного характеру "Монополія", вироблена американською компанією Parker Brothers (підрозділом компанії Hasbro).
Згідно з даними Hasbro, відтоді, як Чарльз Дерроу запатентував "Монополію", в неї зіграло понад 750 мільйонів людей, що зробило її найпопулярнішою комерційною настільною грою в світі

1935 - у Києві відкрився регулярний тролейбусний рух.
Перші тролейбуси ходили від площі Льва Толстого по Червоноармійській до Володимирського базару

1952 - народився Олег Блохін, визначний український футболіст і тренер

1953 - у Києві урочисто відкрили міст Патона через Дніпро

Відкриття мосту Патона
(праворуч - старий Наводницький міст, що існував у 1944-1953 рр. і був розібраний після появи мосту Патона)

1957 - у болгарському місті Пловдиві відкрили пам'ятник радянським воїнам-визволителям - знаменитого Альошу

1962 - відкрито рух по Московській кільцевій автодорозі (МКАД).
Її будівництво почалося у 1956 р., хоча такий проект був схвалений ще в 1937 р. Йосипом Сталіним. Першим по новій трасі довжиною 109 км проїхав головний комуніст країни Микита Хрущов

1963 - відкриті станції Київського метрополітену "Політехнічний інститут" та "Завод "Більшовик" (тепер "Шулявська")

1965 - відкриті станції Київського метрополітену "Гідропарк", "Лівобережна" і "Дарниця", а також електродепо "Дарниця"

1967 - у Москві ввели в експлуатацію Останкінську телевежу (інша дата - 4 листопада)

1968 - президентом США обраний Річард Ніксон

1968 — галичанин Василь Макух вчинив самоспалення в Києві на Хрещатику (біля будинку № 27-А) - на знак протесту проти колоніального становища України та окупації Чехословаччини.
Колишній вояк УПА і політв'язень, Макух помре наступного дня

Василь Макух повторив подвиг чеха Яна Палаха

1971 - відкриті станції Київського метрополітену "Святошин", "Нивки" та "Жовтнева" (зараз - "Берестейська")

1977 - у психіатричній лікарні після інсульту помер Олексій Стаханов, донбаський шахтар - зачинатель масового руху новаторів виробництва в Радянському Союзі.
Останні роки Герой соціалістичної праці, обласканий колись Сталіним, жив як бомж

1980 - відкриті станції Київського метрополітену "Тараса Шевченка", "Петрівка" і "Проспект Корнійчука" (нині "Оболонь")

1990 - Міністерство юстиції України зареєструвало Українську республіканську партію (голова - Михайло Горинь)

1990 - уряд РРФСР видав постанову про створення державного герба, державного прапора і гімну РРФСР.
В якості музики гімну комісія схвалила "Патріотичну пісню" Михайла Глінки

1991 - здійснено перший в історії прямий рейс Москва - Тель-Авів (чартерний, авіакомпанія "Трансаеро")

1991 - Верховна Рада України ухвалила закон "Про пенсійне забезпечення".
Закон гарантував всім громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій

1996 - Борисові Єльцину зробили операцію з шунтування серця; Віктор Черномирдін виконував обов'язки президента Росії

2000 - у Лондоні завершився шаховий матч між Гаррі Каспаровим та Володимиром Крамником. Новим чемпіоном світу став Крамник

2006 - Вищий кримінальний трибунал Іраку визнав Саддама Хусейна винним у вбивстві 148 шиїтів у селищі Дуджейлі в 1982 р. і засудив до смертної кари через повішення

2007 - на навколомісячну орбіту вийшов перший супутник Місяця, запущений Китаєм

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.