Дискусія "Як Чорнобиль наблизив розпад СРСР". ТРАНСЛЯЦІЯ з "Арсеналу"

26 квітня цього року виповнюється 30 років з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка є не тільки найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики, але й подією всесвітньо-історичного значення, що відбулася на теренах України.

Публічною дискусією "Як Чорнобиль наблизив розпад СРСР? Як впливає на Україну?" Інститут національної пам’яті прагне повернути тему Чорнобильської катастрофи в публічний дискурс. Це розмова про:

- минуле та його уроки: однозначно сама аварія, реакція на неї тодішньої радянської влади, організація заходів із ліквідації наслідків трагедії вкотре проявили нелюдяну та злочинну природу комуністичної системи, а також некомпетентність її керівництва;

- сьогодення: монстр під саркофагом досі залишається викликом, Чорнобиль – тестом на спроможність української влади належним чином виконувати свої обов’язки, адже люди, яких так чи інакше торкнулася аварія, ліквідатори чи їхні сім’ї досі становлять значну частину нашого суспільства;

- майбутнє: адже в питанні радіаційних катастроф наша національна пам’ять є важливим досвідом для світу, а українські інтелектуальні напрацювання – передовими в світовій думці.

Інше за темою ЧОРНОБИЛЬ

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.