2013: Телевізійна "Істправда" про Волинську трагедію

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" робить спробу максимально різнобічно та об’єктивно проаналізувати весь комплекс причин кривавого конфлікту українців та поляків на Волині, що запалав більш ніж 70 років тому.

Ведучий Вахтанг Кіпіані зібрав масив свідчень та коментарів аналітиків і безпосередніх учасників подій на території Волині і у Польщі.

Зокрема, можна буде почути думки з приводу Волинської трагедії екс-міністра закордонних справ Польщі Адама Ротфельда (уродженця м. Перемишляни), знаного композитора Кшиштофа Дембського (батько якого дивом вижив під час різні на Волині у 1943-му році), екс-губернатора Волинської області Бориса Клімчука (дядька якого по-звірячому вбили поляки), голови Об’єднання українців Польщі Петра Тими та єдиного етнічного українця у парламенті РП – Мирона Сича.

Лейтмотивом програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" 9 липня можна вважати висловлювання запрошеного у студію експерта – історика Володимира В’ятровича, який цитує висловлювання Хосе Ортеґи-і-Ґассета. Іспанський філософ, говорячи про необхідність не забувати про уроки минувшини сказав: "Історія не вчить нас, що робити в майбутньому, але чітко вказує, чого не варто робити в майбутньому".

Історик В’ятрович переконаний, що прикрі наслідки польсько-українського конфлікту у 40-их роках минулого століття – "це якраз та історія, яка каже, чого робити не можна".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.