1986: віртуальна 3D-модель міста Прип'ять - до аварії на ЧАЕС

У 2006 році силами учасників форуму pripyat.com було розпочато роботу зі створення тривимірної моделі Прип'яті - міста енергетиків, збудованого у 1970 році для обслуговування Чорнобильської АЕС. Дещо з виконаної роботи її автори представили для "Історичної Правди".

"Ми хочемо зберегти Прип'ять хоча б у віртуальному просторі, зробити своєрідний музей, - сказав ІП президент громадської організації "Центр Прип'ять.com" Олександр Сирота. Хочемо дати можливість побачити місто таким, яким воно було в період свого розквіту".

Активісти не можуть створити музей реальної Прип'яті, тому що місто збираються зносити.

Наразі над проектом "Прип'ять-3D" працює невелика команда з 4-5 ентузіастів. Оскільки плани і креслення втрачені, вони працюють "у полі", обміряючи будівлі в натурі і фотографуючи вікна, двери тощо для текстур, які після обробки будуть накладені на моделі будівель.

Провідний організатор - колишній припятчанин Володимир Литовченко. Інші переселенці з міста надсилають свої фото Прип'яті, що допомагає відновити деталі архітектури і ландшафту.

Відпрацьована центральна частина міста - площа з основними прилеглими до неї вулицями. Створено повну модель території, з дорогами, бордюрними каменями, газонами, елементами благоустрою у вигляді ліхтарів, лавок, урн тощо.

Частина моделей готова практично повністю, як наприклад, типові прип'ятські дев'ятиповерхівки серії 121-60-25, ДК "Енергетик", ресторан "Полісся", магазини, "Білий дім" - багатоповерхівка із вбудованим магазином "Райдуга" в центрі, де жило станційне керівництво, каси "Аерофлоту", гуртожитки тощо.

Реліз альфа-версії проекту "ПРИП'ЯТЬ 3D" заплановано на 2015 рік. Реконструкція будівель робиться у 3D Max, з максимально доступною достовірністю та історичною відповідністю - так, як це було до квітня 1986 року.

"Мертва Прип'ять у тривмірному вигляді нам не потрібна. Вона вже є в дійсності, - кажуть ентузіасти. - Ми створюємо історію, пам'ять. Живу Прип'ять - таку, якою вона була до аварії".

Дивіться також:

1986: перше повідомлення про аварію на ЧАЕС по радянському ТБ. ВІДЕО

1986: новинний сюжет про Чорнобиль на американському ТБ. ВІДЕО

"Подвиг, рівний фронтовому". Як КДБ УРСР брав участь у ліквідації

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувала попередження про можливу аварію

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.