1991: офіціоз програми "Время" про ГКЧП, Горбачова і Кравчука

Запис головної новинної програми СРСР "Время" від 19 серпня 1991 року. В офіційному рупорі Кремля - несподівана вставка з репортажем про опір диктатурі. Є також Леонід Кравчук, який за три хвилини розмови так і не сказав, підтримує він путчистів чи ні.

З нагоди річниці спроби перевороту в СРСР "Історична Правда" представляє запис ефіру програми "Время" - головних новин Радянського Союзу.

19 серпня 1991 року "яструби" в радянському керівництві спробували усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова і припинити проголошену ним "перестройку" - демократизацію країни. Завдяки рішучій позиції керівника соціалістичної республіки Росія Бориса Єльцина спроба путчу (існують конспірологічні версії, що вона була узгоджена з Горбачовим) провалилася.

Крім драматичних нот у проголошуваних дикторами програмних документах Державного комітету з надзвичайного стану (Государственного комитета по чрезвьічайному положению - ГКЧП), цей запис цікавий ще кількома речами.

Посередині ефіру раптом з'являється репортаж про москвичів, які виступили проти ГКЧП і будують барикади. Показують Єльцина, який говорить про... державний переворот. Страшні путчисти забули поставити відданих їм людей (якщо такі люди, звичайно, були) для контроля над телебаченням.

Бацила горбачовської перебудови вразила і ньюсрум головних державних новин - головред програми "Время", грузин Ольвар Какучая пропускає в ефірі репортаж Сергія Мєдвєдєва, в якому ГКЧП виглядає дуже непривабливо. Уявляєте, зараз щось подібне на ТРК "Россия" чи нашому Першому національному?

"Увімкнули свою камеру без особливого сподівання втрапити сьогодні в ефір" - каже Мєдвєдєв, але в ефір усе ж таки втрапляє, розповідаючи на всю країну про сотні людей, які готові ризикувати своїми життями, аби ГКПЧ не отримав влади. "Вільнюс нас навчив", - кажуть люди.

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі. ВІДЕО

За цей репортаж Какучаю і Мєдвєдєва звільняють з роботи. За кілька днів вони повертаються з тріумфом, отримавши нагороди від Єльцина. Мєдвєдєв зараз очолює гігантський приватний продакшн "Останкіно", випускає телефільми на історичну тематику.

На 35-ій хвилині випуску програми "Время" від 19 серпня 1991 року транслюється запис із Києва, де голова Верховної Ради Української РСР Леонід Кравчук за кілька хвилин розмови примудряється говорити багато, але не сказати головного - підтримує влада України гекачепістів чи ні.

Дивіться також:

Початок кінця. Радянський Союз помирав під "Лебедине озеро"

15% українців вважають, що перемога ГКЧП зробила б їхнє життя кращим

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Брежнєва

1991: Союз убив сам себе. ВІДЕО

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.