2012: історія русифікації від провладного телеканалу

Ще 100 років ситуація, коли українці хотіли говорити російською, видавалися повним абсурдом. Тоді на території нинішньої України домінувала українська мова - нею розмовляли понад 70% населення. Несподіваний історичний екскурс від Першого національного.

Скандальний "мовний" закон досі лежить не підписаним ані спікером ВР, ані президентом, а суперечки з його приводу тривають.

Тим часом Перший національний телеканал, відомий останніми роками любов'ю до другосортного російськомовного продукту, несподівано змонтував і показав у недільній програмі розлогий історичний екскурс щодо дискримінації української мови.

Ще 100 років ситуація, коли українці хотіли б говорити російською, видавалися б повним абсурдом. Тоді на території нинішньої України домінувала українська мова - нею розмовляли понад 70% населення.

А ось як про нашу мову розповідає російський Первый канал. ВІДЕО

Як сталося, що за 100 років змінилась мовна карта України? Перший національний наводить статистику і деякі факти:

- 50 зафіксованих заборон, в більшості - з боку російської держави:
- русифікація міського населення;
- Голодомор 1932-33 років на селі, де 95% в Україні - українськомовні. При цьому телевізійники озвучують "ющенківську" цифру в 10 млн жертв, хоча історики більше довіряють даним у 3-4 млн загиблих;
- русифікація шкільної освіти у 1937-38 рр., репресії вчителів;
- розстріли української інтелігенції;
- після війни - масове зеселення сходу України росіянами. "У 1960-их в Україні вже проживало 7 млн росіян, а в 1970-х - 10 млн";
- "мовознавче" уподібнення української до російської;
- в армії не можна було розмовляти українською тощо.

Один із коментаторів - автор ІП, кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко.

Дивіться також:

Як боролися з українською. Хроніка заборон за 400 років

Книговидання в УРСР. Скільки російською і скільки українською. СТАТИСТИКА

Думки про рідний донецький край. Мовна ситуація на Донбасі 1970-их

Ніхто з науковців не схвалив проект закону про мову

Забуті патріотами. Що зробили історики для російськомовних?

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.