1986: перше повідомлення про аварію на ЧАЕС по радянському ТБ

Ці кілька фраз диктора програми "Время" - перша офіційна інформація про аварію в Чорнобилі. Вона прозвучала 28 квітня, коли про страшну катастрофу говорили на всіх західних медіа, а в СРСР почали поширюватися страшні чутки. 14 секунд скупого оголошення.

Аварія на 4-ому енергоблоці ЧАЕС сталася в перші години суботи, 26 квітня, а повідомили про неї тільки увечері в понеділок.

Сам факт оприлюднення такої інформації, яка в СРСР зазвичай приховувалася, був безпрецедентним для Радянського Союзу, і став одним із перших проявів горбачовської "гласності". Програма "Время" була головним кремлівським новинним рупором - якщо в ній щось показувалося, це було санкціоноване з самої партійної верхівки.

Однак навіть ця інформація була надзвичайно скупою. "Відбулася аварія... Є постраждалі... Вживаються всі необхідні заходи... Створено урядову комісію". Для прикладу: американський телеканал ABC за кілька годин спромігся на детальніший сюжет.

1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Коротеньке повідомлення тільки ще більше підігріло чутки. Олії у вогонь підливали новини на західних радіостанціях короткохвильового діапазону, культура слухання яких розвинулася в СРСР з 1970-их.

Крім "ворожих голосів", інформацію можна було отримати і з соціалістичного табору. Пам'ятаю, як у Чернігові (80 км до АЕС) мій батько, прослухавши польське радіо, сказав мамі "Страху нема, все пішло на захід" (що не завадило йому принести з роботи дозиметр і заміряти всі кутки нашої "хрущовки").

Потім батько переказав почуте від поляків у дворі - і за кілька днів пів-Чернігова говорило про "добре, що був вітер зі сходу". У школі тиждень давали замість молока томатний сік і просили закривати вікна і щодня мити підлогу.

Тим часом у Києві люди виходили на першотравневу демонстрацію. Все це поєднувалося з панікою - поїзди, автобуси і літаки штурмувалися батьками, котрі хотіли порятувати дітей від загадкової радіації, яка з "мирного атома" раптом перетворилася на смертельну загрозу.

Зрештою влада зважилася на черговий безпрецедентний крок: до людей звернувся сам голова ЦК КПРС. Це сталося аж 14 травня, через 18 днів після катастрофи.

Горбачов визнав, що 299 людей госпіталізовано з променевою хворобою різного ступеню важкості, семеро з них померли.

Читайте також:

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувало попередження про можливу аварію

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

Резолюція Щербицького на звіті про радіоактивний фон: "Что это означает?"

Як КГБ рятував українців від Чорнобиля

Як КГБ з західними атомними монополіями приховували наслідки Чорнобиля

Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально погуляти. ФОТО

Відрядження в чорнобильський час. Спогади

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.