1999: розстріл міністрів у вірменському парламенті. ВІДЕО

27 жовтня 1999 року група озброєних людей увірвалася в зал засідань Національних зборів Республіки Вірменія і відкрила вогонь по президії.

У президії парламенту в той час знаходилися і вірменські міністри (якраз був день уряду - так званий "день питань і відповідей").

За кілька хвилин країна втратила прем'єр-міністра, спікера парламенту і обох його заступників, міністра і трьох депутатів. Загалом загинуло восьмеро людей. Кілька втрапило в лікарню у важкому стані - на відео видно, як одного з народних обранців народний месник забиває прикладом автомату.

1989: страта Чаушеску і його дружини Єлени. ВІДЕО

Нападників очолював колишній журналіст і активний вірменський діяч часів перебудови Наїрі Унанян. Він заявив, що метою кривавого побоїща у владі було "врятувати Вірменію від розвалу". Знайома риторика, чи не так - у нас кожна політична сила любить драматизувати ситуацію у подібному стилі "Україна гине!"

Відповідно до риторики політиків драматично розглядають ситуацію і виборці. Коли читаєш сповнені ненависті коментарі на УП, складається враження, що про повтор вірменського сценарію в Україні мріє багато наших земляків - от тільки охочих це зробити не знаходиться.

Війна Хімаєра. Як одна людина повстала проти влади

Воно, може, й на краще. Теракт групи Унаняна навряд чи призвів до чогось позитивного у вірменській політиці, натомість викликавши шок і посіявши недовіру у суспільстві. В убивстві звинуватили тодішнього президента Вірменії, який одним махом позбавився своїх політичних противників.

А хто ж стояв (і чи стояв) за Унаняном насправді, досі невідомо. Виконавці сидять у в'язниці. Пожиттєво.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.