1999: розстріл міністрів у вірменському парламенті. ВІДЕО

27 жовтня 1999 року група озброєних людей увірвалася в зал засідань Національних зборів Республіки Вірменія і відкрила вогонь по президії.

У президії парламенту в той час знаходилися і вірменські міністри (якраз був день уряду - так званий "день питань і відповідей").

За кілька хвилин країна втратила прем'єр-міністра, спікера парламенту і обох його заступників, міністра і трьох депутатів. Загалом загинуло восьмеро людей. Кілька втрапило в лікарню у важкому стані - на відео видно, як одного з народних обранців народний месник забиває прикладом автомату.

1989: страта Чаушеску і його дружини Єлени. ВІДЕО

Нападників очолював колишній журналіст і активний вірменський діяч часів перебудови Наїрі Унанян. Він заявив, що метою кривавого побоїща у владі було "врятувати Вірменію від розвалу". Знайома риторика, чи не так - у нас кожна політична сила любить драматизувати ситуацію у подібному стилі "Україна гине!"

Відповідно до риторики політиків драматично розглядають ситуацію і виборці. Коли читаєш сповнені ненависті коментарі на УП, складається враження, що про повтор вірменського сценарію в Україні мріє багато наших земляків - от тільки охочих це зробити не знаходиться.

Війна Хімаєра. Як одна людина повстала проти влади

Воно, може, й на краще. Теракт групи Унаняна навряд чи призвів до чогось позитивного у вірменській політиці, натомість викликавши шок і посіявши недовіру у суспільстві. В убивстві звинуватили тодішнього президента Вірменії, який одним махом позбавився своїх політичних противників.

А хто ж стояв (і чи стояв) за Унаняном насправді, досі невідомо. Виконавці сидять у в'язниці. Пожиттєво.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.