Спецпроект

1941: Голокост у Миколаєві. Розповідь Софії Гойхман

16 вересня 1941 року всіх представників єврейського населення зібрали на кладовищі "з речами не більше 10 кг". Всі її родичі залишилися разом з іншими на тому кладовищі назавжди, а вона вижила.

Коли прийшла війна, Софії Гойхман виповнилося 16 років. Вона мала освіту фармацевта і працювала в аптеці, тому стала однією з небагатьох євреїв, яких не внесли у розстрільні списки.

Але восени 1942 року потрапила-таки у Гестапо. Виказала знайома. 

І знову шанс на життя. Під час однієї з прогулянок конвоїр не порахував в'язнів. Подруга затримала Софію, щоб разом утекти - вони розсталися одразу за колючим дротом, але вже не зустрілися.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.