2001: перший арешт Юлії Тимошенко

Вона провела в Лук'янівському СІЗО 43 дні, ставши іконою акції "Україна без Кучми". Саме після цієї відсидки Тимошенко набула статус мучениці, продовживши тріумфальний шлях у велику політику. Коса і модні бренди були вже потім.

5-ий канал знайшов в архіві відео арешту Тимошенко 10-річної давності, а "Україна молода" згадала, як це відбувалося. Пропонуємо згадати те, як трагедія повторюється фарсом, і читачам ІП.

У середині січня 2001 року Генеральна прокуратура висунула обвинувачення віце-прем'єр-міністру з питань ПЕК Юлії Тимошенко за трьома статтями Кримінального кодексу (контрабанда валюти, підробка документів, несплата податків).

Переслідування Юлі почалося як відповідь на урядові реформи у сфері палива й енергетики, де умови диктувала група СДПУ(о), що "приватизувала" обленерго.

19 січня президент Кучма підписав указ про звільнення Юлі з посади віце-прем'єра у зв'язку з притягненням до відповідальності та постановою Генпрокурора від 15 січня (відповідно до п. 10 ст. 106 Конституції України).

17 миттєвостей весни 2001-го. Секрети відставки Ющенка й Тимошенко 

"Не Президент мене звільнив, а ті кримінально-олігархічні кола, які звикли споживати Україну", - сказала Тимошенко. Вона звинуватила заступника Генпрокурора Миколу Обіхода, який "двічі на тиждень париться з Медведчуком і Суркісом", і "Волкова, який париться з чиновниками нижчого рангу".

13 лютого 2001-го Тимошенко заарештували. Пані Юлія потрапила в те саме Лук'янівське СІЗО, де вже півроку як утримували її чоловіка Олександра (за обвинуваченням у розкраданні держкоштів при експорті металопрокату).

Масового поширення в Києві тоді набув плакат із гаслом "Я не зламалась! А ти?", на якому молоде обличчя Юлі проглядає через розламані ґрати. Тренд зимового сезону - виставляти такий плакат на лобовому склі автомобіля.

Як склалася доля засуджених за "Україну без Кучми"

Тодішній прем'єр Віктор Ющенко заявив, що, як у момент призначення Тимошенко на пост віце-прем'єра з питань ПЕК, так і тепер "не володіє жодними фактами, які б свідчили про її антизаконну діяльність".

Юля стала іконою акції "Україна без Кучми". З нагоди 8 Березня перед слідчим ізолятором відбулася маніфестація "Квіти для Юлі". А пенсіонери оголосили збір коштів, аби визволити віце-прем'єрку під заставу.

У СІЗО Тимошенко, за її словами, хворіла на загострення виразки шлунку, але відмовлялася від дієтичних страв, які готували на кухні ізолятора, - бо "таке навіть свиням не можна давати". Натомість УТ-1 стверджувало, що Тимошенко за ґратами харчується повноцінно завдяки передачам, у яких є навіть авокадо.

2001: масові сутички з міліцією - апофеоз акції "Україна без Кучми" (ВІДЕО)

Тимошенко вийшла з СІЗО увечері 27 березня - після 43 днів за ґратами. Рішення про зміну запобіжного заходу пані Юлії ухвалив голова Печерського райсуду Микола Замковенко, який несподівано змінив політичну спрямованість (через п'ять років він стане народним депутатом від БЮТ).

Через два місяці після рішення про звільнення Тимошенко Генпрокуратура порушила проти Замковенка кримінальну справу за "халатність" - зрештою він отримав два роки.

30 березня президія Київського міськсуду ухвалила постанову про повторний арешт Тимошенко і вже взяла під ковпак у клініці "Медиком", але 2 квітня Верховний Суд знову дав пані Юлії свободу.

У серпні за рішенням Києво-Святошинського райсуду з-за ґрат Житомирського СІЗО вийшов на волю й Олександр Тимошенко.

Шлях Тимошенко в картинках (ФОТО)

16 вересня Генпрокуратура зняла обвинувачення з Тимошенко та її чоловіка, і на виборах вона вже балотувалася "чистою". Кримінальне переслідування створило їй образ "мучениці за правду" і лише додало рейтингових балів.

Джерело: "Україна Молода"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.