Спецпроект

1920: поляки проти Будьонного у 3-D

Єжи Гофман зняв перший у Європі історичний фільм у форматі 3D - про те, як поляки зупинили переможний наступ Червоної армії у 1920 році. Полякам допомагала армія УНР, але не факт, що це буде відображено у стрічці.

На виробництво фільму "Битва під Варшавою" було витрачено 27 млн злотих (9,7 млн доларів), повідомляє "Ґазета Виборча". Продюсери сподіваються їх швидко повернути з прибутком. "П'ять мільйонів глядачів будемо мати тільки так", - упевнено заявила представник компанії-виробника Аґнєшка Одорович.

Судячи з трейлеру, нас очікує сюжет у стилі історичного роману Вальтера Скотта :) - розповідь про кохання на тлі буремних історичних подій. "Обіцяй мені, що повернешся..." - "Обіцяю".

У даному випадку йдеться про так зване "чудо над Віслою" 1920 року, коли молода польська держава спромоглася розбити тріумфальний наступ Червоної Армії, що несла пролетарську революцію у Західну Європу. "Це не помста, а народна справедливість, як каже товариш Дзержинський" - з такими словами убиває карикатурний більшовик.

У перемозі під Варшавою є й чималий внесок українців - внаслідок мирного договору між Пілсудським і Петлюрою смертоносний фланговий удар військам радянського командуючого Тухачевського завдала 6-та дивізія Армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка. З трейлеру до нового фільму Гофмана не ясно, чи буде згадано про петлюрівців.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Завдяки перемозі під Варшавою Польща спромоглася укласти з Українською РСР та більшовицькою Росією новий договір, який забезпечив їй мирне існування до 1939 року. При цьому були проігноровані інтереси УНР, за що Пілсудський нібито вибачався перед петлюрівськими солдатами.

З відомих українському глядачеві акторів у фільмі задіяні Даніель Ольбрихський і Алєксандр Домогаров (Богун із "Вогнем і мечем"). До речі, головну музичну тему до "Битви під Варшавою" пишуть ті ж автори, хто придумав популярну у нас "Думку двох сердець" з "Вогнем і мечем".

Прем'єра фільму заплановану на вересень цього року.

Нагадаємо, що Єжи Гофман зацікавився сценарієм за романом Василя Шкляра "Чорний Ворон".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.