Спецпроект

1939: парад Перемоги у Бресті - нацисти і комуністи разом

Латиський фільм про ще один радянський парад Перемоги - спільно із нацистськими союзниками. "Молотов це знав. Зрештою - це ж він спостерігав за знищенням 7 мільйонів українців. А Гіммлер спостерігав за винищенням євреїв".

Перший парад перемоги радянської армії - 1939 року, у Бресті, разом із союзниками-нацистами. А вже в 1940-му радянський прем'єр Молотов поїхав у Берлін, щоб обговорити новий світовий порядок.

ІП представляє фрагмент з фільму "The Soviet Story" ("Радянська історія"), знятого латиським режисером Едвінсом Шноре на студії "Лабваркар" у 2008 році.

Націоналістичний рух звинувачують у тому, що в 1941-му році він співпрацював із Третім рейхом. Що ж, комуністи так само співпрацювали ще за рік до того.

А так виглядає День Перемоги у Лондоні (ФОТО)

 Навіть поляки співпрацювали, коли в 1938 році поділили з нацистами Чехословаччину. Співпрацювали усі з усіма - такою була і є політика. Але ділити минуле на чорне і біле, зображати одних агнцями, а інших козлищами - це антиісторичний підхід.

Коли нацистський режим показав свою справжню суть, з ним стали боротися всі адекватні люди земної кулі.

Текст фрагменту російською мовою:

"Он явился со списком территорий, к которым у СССР имелся интерес.

Пока Гитлер и Молотов это обсуждали, другие советские товарищи наслаждались компанией Геббельса, который, должно быть, рассказывал им о преимуществах нацизма потому, что именно советский премьер Молотов, а не Геббельс, предупредил Запад не бороться против нацистской идеологии.

Более того - в своем обращении к Верховному совету в Кремле Молотов заявил, что борьба против нацистской идеологии фактически являлось преступлением.

Это было опубликовано во всех крупных советских газетах.
Позднее эта страница исчезнет из общественных библиотек СССР вместе со многими другими про-нацистскими заявлениями советского правительства.

Но почему-же борьба против нацизма была преступлением с советской точки зрения? Потому, что массовые убийства и концентрационные лагеря основывались на этой идеологии.

"Работа делает тебя свободным" - лагеря нацистов.

"Работа - это честь" - советские лагеря.

Если бы кто-то захотел бороться против идеологии стоящей за всем этим,в конце концов он стал бы бороться против советского режима тоже.

Молотов это знал. В конце концов - ведь это он лично наблюдал за уничтожением 7 миллионов украинцев.

Гиммлер наблюдал за уничтожением евреев.

Оба соглашались, что для общего блага некоторые группы людей просто необходимо было убивать.

Уинстон Черчилль не скрывал, что для него идеологии нацистов и коммунистов были очень похожи.

По его мнению, нацизм был подвидом коммунистического деспотизма.
"Источаюший ненависть коммунистический деспотизм", как Черчилль его назвал в 1940, в конце концов победил, с помощью союзников.

Здесь это празднуется. 60-летие "Великой Победы".

Исторический парад. Не менее исторический, чем первый советский парад победы во Второй Мировой войне, вместе с нацистами.

1939 Брест-Литовск".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.