Спецпроект

1939: парад Перемоги у Бресті - нацисти і комуністи разом

Латиський фільм про ще один радянський парад Перемоги - спільно із нацистськими союзниками. "Молотов це знав. Зрештою - це ж він спостерігав за знищенням 7 мільйонів українців. А Гіммлер спостерігав за винищенням євреїв".

Перший парад перемоги радянської армії - 1939 року, у Бресті, разом із союзниками-нацистами. А вже в 1940-му радянський прем'єр Молотов поїхав у Берлін, щоб обговорити новий світовий порядок.

ІП представляє фрагмент з фільму "The Soviet Story" ("Радянська історія"), знятого латиським режисером Едвінсом Шноре на студії "Лабваркар" у 2008 році.

Націоналістичний рух звинувачують у тому, що в 1941-му році він співпрацював із Третім рейхом. Що ж, комуністи так само співпрацювали ще за рік до того.

А так виглядає День Перемоги у Лондоні (ФОТО)

 Навіть поляки співпрацювали, коли в 1938 році поділили з нацистами Чехословаччину. Співпрацювали усі з усіма - такою була і є політика. Але ділити минуле на чорне і біле, зображати одних агнцями, а інших козлищами - це антиісторичний підхід.

Коли нацистський режим показав свою справжню суть, з ним стали боротися всі адекватні люди земної кулі.

Текст фрагменту російською мовою:

"Он явился со списком территорий, к которым у СССР имелся интерес.

Пока Гитлер и Молотов это обсуждали, другие советские товарищи наслаждались компанией Геббельса, который, должно быть, рассказывал им о преимуществах нацизма потому, что именно советский премьер Молотов, а не Геббельс, предупредил Запад не бороться против нацистской идеологии.

Более того - в своем обращении к Верховному совету в Кремле Молотов заявил, что борьба против нацистской идеологии фактически являлось преступлением.

Это было опубликовано во всех крупных советских газетах.
Позднее эта страница исчезнет из общественных библиотек СССР вместе со многими другими про-нацистскими заявлениями советского правительства.

Но почему-же борьба против нацизма была преступлением с советской точки зрения? Потому, что массовые убийства и концентрационные лагеря основывались на этой идеологии.

"Работа делает тебя свободным" - лагеря нацистов.

"Работа - это честь" - советские лагеря.

Если бы кто-то захотел бороться против идеологии стоящей за всем этим,в конце концов он стал бы бороться против советского режима тоже.

Молотов это знал. В конце концов - ведь это он лично наблюдал за уничтожением 7 миллионов украинцев.

Гиммлер наблюдал за уничтожением евреев.

Оба соглашались, что для общего блага некоторые группы людей просто необходимо было убивать.

Уинстон Черчилль не скрывал, что для него идеологии нацистов и коммунистов были очень похожи.

По его мнению, нацизм был подвидом коммунистического деспотизма.
"Источаюший ненависть коммунистический деспотизм", как Черчилль его назвал в 1940, в конце концов победил, с помощью союзников.

Здесь это празднуется. 60-летие "Великой Победы".

Исторический парад. Не менее исторический, чем первый советский парад победы во Второй Мировой войне, вместе с нацистами.

1939 Брест-Литовск".

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.