Спецпроект

1996: перше "Шоу Довгоносиків" - казочка про Курочку Рябу

"Це побачення в нас називається шоу" - хто пам'ятає угарну заставку "Шоу довгоносиків", у того має здригнутися серце. Місцями "довгоносики" були справжньою контр-культурною міною в серці тогочасного ТБ. Було весело і дуже часто смішно.

Наприкінці 1990-их ще не було масового і швидкого інтернету, тому тєлік усі дивилися, і він часто був цікавим. Телеведучі шоу і новин вважалися володарями дум. "Шоу довгоносиків" теж мало свою групу фанатів, бо досі можна почути їхні фірмові фразочки на кшталт "Бройлєра побідили!" як не в розмові, то в інтернетах.

Перший випуск "Довгоносиків" вийшов 15 років тому, і цей скетч - саме з нього. У студію напівбожевільного режисера приходить народний артист, щоб прочитати у радіоефірі казку про курочку Рябу, але на словах "не просте яєчко, а..." у нього закінчується роздрукований текст :)

Загалом протягом існування гумористичного шоу з 1996 до 1999 року було відзнято 70 півгодинних серій - чотири сезони. Виходили "довгоносики" на "1+1", "Інтері" та СТБ.

Як таке шоу могло потрапити на телебачення? Дивні абсурдні жарти, лютий суржик, спецефекти у вигляді диму, кураж і духовий оркестр пожежників. Плюс купа насильства - герої постійно лупили одне одного бітами, молотками, відрами з водою, стріляли з бутафорських пістолетів...

Розкішне доповнення додав антураж: шоу знімалося в закинутих приміщеннях кіностудії імені Довженка, тому реквізит і обстановка у багатьох кадрах "Шоу Довгоносиків" - привіт з епохи кіно й телебачення УРСР 1970-80-их.

Режисер: Віктор Приходько. Актори: Віктор Андрієнко, Валентин Опалєв, Василь Бендас, Микола Гудзь, Геннадій Корженко та інші. 

Ходять легенди, що потім "довгоносиків" купив якийсь російський телеканал, але гумору тамтешній глядач щось зовсім не зрозумів і далі пілотних випусків справа не пішла.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.