Спецпроект

1996: перше "Шоу Довгоносиків" - казочка про Курочку Рябу

"Це побачення в нас називається шоу" - хто пам'ятає угарну заставку "Шоу довгоносиків", у того має здригнутися серце. Місцями "довгоносики" були справжньою контр-культурною міною в серці тогочасного ТБ. Було весело і дуже часто смішно.

Наприкінці 1990-их ще не було масового і швидкого інтернету, тому тєлік усі дивилися, і він часто був цікавим. Телеведучі шоу і новин вважалися володарями дум. "Шоу довгоносиків" теж мало свою групу фанатів, бо досі можна почути їхні фірмові фразочки на кшталт "Бройлєра побідили!" як не в розмові, то в інтернетах.

Перший випуск "Довгоносиків" вийшов 15 років тому, і цей скетч - саме з нього. У студію напівбожевільного режисера приходить народний артист, щоб прочитати у радіоефірі казку про курочку Рябу, але на словах "не просте яєчко, а..." у нього закінчується роздрукований текст :)

Загалом протягом існування гумористичного шоу з 1996 до 1999 року було відзнято 70 півгодинних серій - чотири сезони. Виходили "довгоносики" на "1+1", "Інтері" та СТБ.

Як таке шоу могло потрапити на телебачення? Дивні абсурдні жарти, лютий суржик, спецефекти у вигляді диму, кураж і духовий оркестр пожежників. Плюс купа насильства - герої постійно лупили одне одного бітами, молотками, відрами з водою, стріляли з бутафорських пістолетів...

Розкішне доповнення додав антураж: шоу знімалося в закинутих приміщеннях кіностудії імені Довженка, тому реквізит і обстановка у багатьох кадрах "Шоу Довгоносиків" - привіт з епохи кіно й телебачення УРСР 1970-80-их.

Режисер: Віктор Приходько. Актори: Віктор Андрієнко, Валентин Опалєв, Василь Бендас, Микола Гудзь, Геннадій Корженко та інші. 

Ходять легенди, що потім "довгоносиків" купив якийсь російський телеканал, але гумору тамтешній глядач щось зовсім не зрозумів і далі пілотних випусків справа не пішла.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.