Спецпроект

1941: закон про ленд-ліз - допомогу тим, хто бореться з нацизмом

70 років тому Конгрес США прийняв закон про ленд-ліз, який дозволяв дарувати і продавати американську зброю іншим країнам. Цей ролик наглядно пояснює економічні причини вступу США у Другу світову. Росія досі винна американцям $100 млн за поставлену зброю.

11 березня 1941 року президент США Франклін Рузвельт після бурхливих суперечок прийняв закон про ленд-ліз (від lend - "позичати" і lease - "здавати в оренду"). В перших секунди цієї кінохроніки виступає у Конгресі саме він.

Програма ленд-лізу передбачала можливість для влади продавати і надавати на безоплатній основі військову техніку і матеріали тим країнам, чия обороноздатність була важливою для США.

Спершу основним адресатом штатівської допомоги була Британія і її колонії, потім сюди ж додалися Китай та СРСР.

Цей кіноролик із Національного архіву США - продукція пропагандистського відділу американської армії 1940-их років під назвою "Чому ми боремося". Вона розповідає про причини того, що Америка відмовилася від нейтралітету і продає/позичає зброю.

В кадрі з'являється Гітлер, який говорить, що йде боротьба двох світі, один із яких має бути розбитий. "Ми є частиною того світу, який Гітлер хоче знищити, - каже диктор.- І якими ж бутуть наші оборонні можливості, якщо агресори захоплять Британію, СРСР і Китай (на цю країну претендувала Японія - ІП)"?

Далі йде чудова економічна інфографіка, яка пояснює американському глядачеві, чому ж його країна ділиться з іншими.

Якщо німці захоплять Європу, Африку та СРСР із їхніми ресурсами та індустрією, то змусять працювати на себе 700 млн із двох млрд землян. Якщо ж японці захоплять Схід, то отримають 1 млрд рабів на своїх заводах.

Така потуга країн Осі залишить американців з третиною світових ресурсів проти двох третин, з однією восьмою світового населення проти семи восьмих. Тому краще допомогти тим, хто зараз воює з німцями та японцями.

Маловідомим є один із шляхів постачання ленд-лізівських товарів в СРСР - через Іран. В Китай поставки здійснювалися через Бірму.

Загалом за роки війни СРСР отримав від союзників більше 2,7 млн тон сталі, 170 тисяч тон алюмінію, 900 тисяч тон вибухівки, 28 тисяч літаків, 10 тисяч танків, 10 тисяч гармат, 51 тисячу джипів, 130 тисяч автоматів, 36 тисяч мотоциклів, 2 тисячі паротягів, 11 тисяч вантажівок і ще багато іншого.

Більшість країн, які отримали американську допомогу, уклали угоди з США про часткове погашення боргів за ленд-ліз. СРСР уклав таку угоду в 1972 році, зобов'язавшись поетапно виплатити США $722 млн.

Після розпаду СРСР борг був переоформлений і зараз погашається Росією. До 2030 року Москва має виплатити Вашингтону ще біля $100 млн.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.