Спецпроект

1988: радянський фрегат атакує американський крейсер під Ялтою

На цьому унікальному відео, знятому одним із пушкарів американського крейсера "Йорктаун", - подія, яка отримала назву "останній інцидент Холодної війни". Сутичка між бойовими кораблями двох супер-держав у спірних територіальних водах Чорного моря.

12 лютого 1988 року ракетний крейсер ВМФ США "Йорктаун" із есмінцем "Керон" зайшли у води Чорного моря, які СРСР в односторонньому порядку проголосив своїми територіальними. Ішлося про 12-мильну зону біля узбережжя Криму, між Ялтою і Форосом.

Американці виконували вправу з "мирного проходу" (юридичний термін з морського права), а кораблі Чорноморського Флоту СРСР виконували дозвіл самого генсека Михайла Горбачова (до речі, його дача у Форосі якраз тоді будувалася), який дозволив впливати на подібні ситуації "активними засобами - аж до навалу".

Навал - це не таран і не зіткнення, а торкання корпусів кораблів один об одного.

На попередження з радянського сторожовика "Беззавітний" крейсер не реагував або стверджував, що нічого не порушує - оскільки американці вважали, що це міжнародна територія (причиною була різниця у визначенні територіальних вод, про яку можна прочитати тут).

З санкції командуючого Чорноморським Флотом Михайла Хронопуло "Беззавітний" здійснив навал на "Йорктаун", а сторожовик СКР-6 - на "Керон". Перший же доторк "Беззавітного" пошкодив леєри лівого борту крейсера та зім'яв пускову установку крилатих бойових ракет "Гарпун".

Саме цей найнебезпечніший момент "битви під Ялтою" і знятий на цьому відео. Після розпаду СРСР конфлікт стали називати "останнім інцидентом Холодної війни". 

Під час навалу "Беззавітний" і СКР-6 зазнали пошкоджень. СКР-6 порізали на брухт ще за Червонозоряного Чорноморського флоту - у 1990 році. "Беззавітний" більше не виконував операцій - улітку 1997 року під час розподілу ЧФ він дістався Україні так до кінця й не відремонтованим, отримавши нову назву "Дніпропетровськ".

У 2002 році фрегат "Дніпропетровськ" вивели зі складу бойових кораблів ВМС України, а весною 2005-го його корпус затопили в Чорному морі.

Єдиний фрегат нинішнього українського флоту - "Гетьман Сагайдачний", збудований у 1992 році.

Крейсер "Йорктаун" після того успішно виконував бойові і не тільки місії у Середземномор'ї, Адріатиці і Карибському басейні, а в 1992 році став першим кораблем НАТО, який зайшов у до того закритий військовий порт Сєвєроморськ (база Північного флоту РФ).

"Йорктаун" списали на брухт у грудні 2004-го.

Дивіться також інші матеріали за темою "Холодна війна":

1964: Кандидат у президенти США лякає виборців комуністами. ВІДЕО

Як СРСР збив пасажирський "Боїнг", а пілот посадив літак на лід. ФОТО

1983: Рейган називає Радянський Союз "імперією зла". ВІДЕО

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.