Спецпроект

2008: голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну

Якщо грузинська влада справді має стосунок до інвесторів фільму, вона створює своє бачення історії і формує його у своїх громадян і решти світу. До того ж формує за допомогою найбільш безпрограшного варіанту - видовищного кіно.

"Історична Правда" пропонує переглянути свіжий офіційний трейлер голлівудського фільму про конфлікт у Південній Осетії влітку 2008 року. Пост-продакшн стрічки вже завершується, оголошено про її вихід на екрани світу у березні цього року.

Спершу робоча назва фільму була "Грузія", потім "Червоний серпень", зрештою зупинилися на "5 днів у серпні". Зйомки почалися у жовтні 2009-го.

Сюжет можна уявити з персонажів, яких грають відомі актори: Енді Ґарсіа - президент Саакашвілі, Вел Кілмер - голландський журналіст, Еммануель Шрікі - грузинська дівчина Татія, Руперт Френд - американський репртер, Джонатан Шаєч - грузинський офіцер.

Очевидно, мова піде про пересічних громадян, які у кривавих історичних подіях переживають близькі кожному глядачу відчуття - любов, втрата, ненависть, дружба. Ну, й трошки політики.

Орієнтовний бюджет фільму - $20-50 млн. Кажуть, що уряд Грузії профінансував частину фільму. Грузинська опозиція встигла звинуватити владу, що вона навіть є головним спонсором.

Сприяння очевидне: інтернаціональній знімальній групі дали зелене світло у виборі локацій, використанні солдат і військової техніки, навіть зйомок у президентському палаці в Тбілісі.

З іншого боку, це не така вже й погана інвестиція. Рік тому росіяни зняли пропагандистський "Олімпіус Інферно", то чому б грузинам не відповісти тим самим?

Тим більше, що до зйомок залучені зірки світового рівня, а режисером є Ренні Харлін, визнаний режисер фільмів у жанрі "екшн" - "Кошмар на вулиці В'язів-4", "Міцний горішок-2", "Скелелаз", "Глибоке синє море", "Екзорцист: початок".

Продюсує фільм каліфорнійська компанія Rex Media (до речі, була співпродюсером продовжень російського "Антикілера").

Критики скажуть, що все було не так. Танки не ті, гелікоптери атакують неправильно, фільм заангажований і не відповідає історичним реаліям.

Але якщо грузинська влада справді має стосунок до інвесторів фільму, вона створює своє бачення історії і формує його у своїх громадян і решти світу. До того ж формує не тільки через музеї чи підручники, а за допомогою найбільш безпрограшного варіанту - видовищного кіно.

У фільмі є й невеличка згадка про Україну. На 2:22-2:24 хвилині трейлеру серед політиків, які тримаються за руки разом із Саакашвілі, має бути Віктор Ющенко.

А ви як думаєте: про який епізод з історії України можна зняти бойовик?

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.