Спецпроект

1964: бойове ЛСД - експеримент у британській морській піхоті

Кінохроніка про те, як досвід хіпі впроваджували в армію. Через 50 хвилин після вживання наркотику радіообмін з підрозділом ускладнився,щоб не сказати унеможливився. Один із солдатів кинув зброю і поліз на дерево "погодувати птахів"...

В перших числах грудня 1964 року в 40-му підрозділі морських піхотинців її величності провели експеримент з вивчення впливу диетиламіду лізергінової кислоти на солдатів в умовах бойових дій.

Через півгодини після початку досліду його учасники "розслабилися", а одному довелося надавати допомогу. Ще за десять хвилин радисти і гранатометники не змогли транспортувати далі свій вантаж, а атакуючий підрозділ загубився "у лісі, зайнятому противником".

"Через 50 хвилин після вживання наркотику радіообмін з підрозділом ускладнився,щоб не сказати унеможливився, - безпристрасно розповідає коментатор, в той час як на екрані солдати обплутують дріт слухавки довкола дерева і регочуть. - Однак командири підрозділу продовжували спроби виконати завдання".

Однак через 70 хвилин, коли один із солдатів кинув зброю і поліз на дерево, "щоб погодувати птахів", командири теж здалися, попадали на землю і почали веселитися разом із підлеглими.

Американці теж проводили подібний експеримент - щоб зрозуміти, чи варто розпилювати наркотик над ворожими позиціями. Очевидно, коли вони побачили, як відділення морпіхів тупить під час маршових вправ, то їм стало смішно і вони відмовились.

Аналогічним дослідом може похвалитися армія Чехословаччини, яка годувала своїх офіцерів кислотою у 1970-их. Це відео зі звуком, є навіть субтитри - і хто знає українську, може багато що зрозуміти.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.