Спецпроект

1504: статуя Давида Мікеланджело зайняла місце, передбачене першим проектом

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Скульптура Давида роботи Мікеланджело спершу мала бути однією з дванадцяти в ряду вітхозавітних персонажів, які б оточували кафедральний собору у Флоренції. Однак робота 26-річного скульптора була визнана шедевром і викликала суперечки між провідними флорентійськими митцями того часу.

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Давид, зосереджений перед вирішальною сутичкою з Голіафом, став символом боротьби флорентійських громадян проти тиранії. Водночас з цієї скульптури, напевно, зроблено зліпків найбільше від інших витворів мистецтва.

Напередодні Міжнародного тижня культурної і природньої спадщини "Флоренція 2010" місто вирішило встановити точні фібергласові копії шедевру в тих місцях, за які йшла суперечка в 1504 році, коли Мікеланджело завершив роботу.

Одне з цих місць - кафедральний собор. Встановлення копії і реакцію гостей міста і показує це відео.

Оригінальна статуя з 1873 року стоїть у флорентійській Академії мистецтв.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.