Спецпроект

2003: революція троянд у Грузії

"Диктатор" Шеварднадзе, який сперечається на вулиці з демонстрантами, "визволитель" Саакашвілі, якого демонстранти водять вулицями, маленькі поліцейські без спецобладунків, як у нашого "Барсу".

22 листопада 2003 року грузинська опозиція під час вуличних акцій протесту захопила парламент. Таким чином вони протестували проти фальсифікації парламентських виборів. В руках опозиціонери тримали троянди - і цей день вважається початком "революції троянд".

Тоді грузинські події здавалися чимось смішним. Гляньте на це відео - "диктатор" Шеварднадзе, який сперечається на вулиці з демонстрантами, "визволитель" Саакашвілі, якого демонстранти водять вулицями, маленькі поліцейські без спецобладунків, як у нашого "Барсу"...

Але в них теж усе було по-серйозному. І вони перемогли.

Ми перемогли через рік після них. І сьогодні смішними видаємося ми. Бо маленька Грузія провела купу реформ і їй уже пропонують подати заявку на вступ до ЄС.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.