Спецпроект

1982: Похорони Брєжнєва - труна падає в могилу

18 років перебування Леоніда Брєжнєва на посту генсека КПРС - ситий для радянських громадян період "застою". Тому його смерть для багатьох стала шоком - як колись смерть Сталіна. Він помер 30 років тому. Це відео - офіціозна хроніка з телепрограми "Время".

Тепер на його честь названа вулиця у Дніпропетровську. Хочуть встановити пам'ятник. Родич Брєжнєва очолив молодіжну раду металургійного комбінату імені Дзержинського.

На цьому відео - похорон "дорогого Леоніда Ілліча". Червона площа в Москві набита мовчазним і понурим народом. Приїхали лідери країн, які підтримували дружні стосунки з СРСР.

Країна сидить біля телевізорів. У школах вихідний, на підприємствах хвилини мовчання. Коли труну з тілом генерального секретаря опускають в землю, чути різкий звук - і Радянським Союзом ідуть чутки про поганий знак, мовляв, труна впала в могилу.

Це легенда. Різкий звук - залп прощального салюту.

Брежнєв помер 10 листопада 1982 року. Офіційно про його смерть повідомили 11 листопада. Але СРСР уже знав цю новину з повідомлень західних "голосів".

Спокійний і відносно ситий для обивателів період застою закінчився, хоч помітили це й не відразу. Ще був перехідний період геронтократії, коли лідери партії і країни помирали один за одним, "не приходя в сознание". А в 1985-му прийшов Горбачов і застой змінився перебудовою.

А потім Радянський Союз закінчився. І український чиновник Леонід Брєжнєв, який за допомогою експортної нафти і газу перетворив будівничих комунізму на споживачів, теж причетний до цього кінця.

Дивіться також:

1970: Звернення молодого Брежнєва до радянського народу. ВІДЕО

1978: Звернення старого Брежнєва до радянських дітей. ВІДЕО

Джинси в 1970-х. Солодкий і заборонений плід. ФОТО

1980: закриття Олімпіади в Москві. ВІДЕО

Всі матеріали ІП за темою "Застой"

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.