Спецпроект

1938: угорські війська займають Ужгород і Мукачево

Внаслідок Мюнхенського договору Чехословаччина почала втрачати території - і уряд Карпатської України був змушений перенести столицю автономії в Хуст. Унікальна угорська хроніка.

2 листопада 1938 року Угорщина анексувала Південну Словаччину - згідно з пронімецьким Віденським арбітражем, від Чехословаччини до Угорщини відійшла також західна частина Закарпаття.

Чехословаччина, зраджена союзниками в Мюнхенському договорі, втрачала території. На її частини зазіхнули Німеччина, Польща і Угорщина. Внаслідок угорського вторгнення уряд автономної Карпатської України був змушений переїхати до Хуста, де протримався до весни 1939 року.

Угорська армія увійшла в Мукачево, Ужгород і Берегове. На цьому відео - унікальні документальні кадри цих подій, зафільмовані угорськими пропагандистами.

Дивіться також:

1939: Як Карпатська Україна не хотіла бути в Угорщині. ВІДЕО

Карпатська Україна та її армія. ФОТО

"З угорського вторгнення для українців почалася Друга світова"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.