Дебати адвокатів. "Справа Василя Стуса"

Пропонуємо переглянути відеозапис судових дебатів у справі позову Медведчука до Вахтанга Кіпіані

Після проголошення рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі за позовом Віктора Медведчука до Вахтанга Кіпіані та Видавництва "Vivat" адвокатське об'єднання "Шкребець і партнери" отримало численні запити з проханням докладніше розкрити правову позицію, яку відстоювали представники відповідачів в судовому процесі.

Відзив на позовну заяву Віктора Медведчука до Вахтанга Кіпіані та Видавництва "Vivat" викладений на майже 30 сторінках, а додатки до нього в вигляді друкованих та відеодокументів зайняли більше тому судової справи. Поширювання деяких з цих матеріалів окремо від інших може призвести до неправильного сприйняття, а поширення всього масиву документів не передбачає формат соціальних мереж.

Судові засідання тривали по 5-6 годин, а загалом відео трансляцій було більше 20 годин. Тільки дуже допитлива особа зможе це все переглянути.

Адвокатське Об'єднання "Шкребець і партнери" запропонувало до вашої уваги виступи адвокатів Вахтанга Кіпіані і Видавництва "Vivat" з заключним словом в судових дебатах. В цих виступах концентровано викладена правова позиція відповідачів, вже спираючись на досліджені докази та враховуючи позицію Віктора Медведчука.

Також пропонуємо до перегляду частину виступу представника Віктора Медведчука, яка стосується особи Василя Стуса, з тим, щоб була можливість оцінити рівень аргументації нашого опонента і методи, які він використовував для доведення своєї правоти.

Для зручності відео має таймкод з переходом до потрібного виступу.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.