2018: In memоriam. Голова видавництва «Літопис УПА» Мирон-Михайло Лущак

3 червня 2018 р. відійшов у вічність багатолітній Голова видавництва “Літопис УПА”, член Товариства колишніх вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича – “Тараса Чупринки” в США, Лущак Мирон-Михайло – “Карий”.

Лущак Мирон-Михайло Васильович народився 25 жовтня 1925 року у селі Мужилів на Тернопільщині. Навчався в гімназії у м. Бережани, а згодом в Рогатинській учительській семінарії. Член ОУН, входив до повітового Проводу Юнацтва ОУН.

Пройшов підстаршинський вишкіл УПА на Тернопільщині у школі ВО "Лисоня". Воював у складі 14 гренадерської дивізії "Галичина" (1944-1945). Після війни перебував у полоні в Італії, звідки перебрався до Мюнхену у 1946 році.

Навчався в Українському економічному інституті в Мюнхнені (1947-1950) та Університеті Рузвельта в США (1967). У Німеччині вступив до Спілки Української Молоді. Згодом перебрався до США.

Із 1966 року – інженер-дослідник в Американському дослідному центрі. Автор ряду винаходів. Член товариства українських інженерів Америки, товариства дослідників лісових продуктів.

Був активним членом Спілки Української Молоді в США.

"Історична правда" публікує це відео, яке з'явилось завдяки старанням Спілки Української Молоді в Америці та Святослава Липовецького у пам’ять про Лущака Мирона-Михайла – "Карого"

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.