Спецпроект

2017: "Три нації - одна свобода!". Канадські українці – визволителі Нідерландів

Український кризовий медіа-центр спільно з канадськими та нідерландськими партнерами випустив соціальний ролик про українців - громадян Канади, які в роки Другої світової війни воювали за визволення Нідерландів з-під нацистської окупації.

145 канадських українців загинули під час визволення Голландії.

Головний герой ролика – нащадок українських емігрантів Волтер Бунка. 6 червня 1944 року в складі Канадської армії він висадився в Нормандії, відзначився під час боїв у Голландії.

Бунка - кавалер 5 канадських і 1 голландської нагороди бойові заслуги.

Текст за кадром: "У кінці ХІХ століття сотні тисяч українців переїхали на землю вільних людей - до Канади. Коли світовій свободі став загрожувати нацизм, тисячі взяли до рук зброю, щоб її захистити. Воллі Бунка – йому пощастило вижити. Але 145 канадців українського походження навіки спочивають у голландській землі. Три нації - одна свобода". 

Ролик є елементом канадсько-нідерландсько-української інформаційно-просвітницької кампанії "Три нації – одна свобода". Її мета – розкрити для представників усіх трьох країн спільну сторінку історії – участь канадців українського походження у визволенні Нідерландів від військ нацистської Німеччини влітку 1944 року.

Автором ідеї є Геннадій Курочка, співзасновник та член правління Українського кризового медіа-центру. Спілкуючись із голландцями,він звернув увагу, що в Нідерландах надзвичайно шанують канадців за внесок їхньої країни у визволення Нідерландів від нацистів.

Зважаючи на те, що у Канаді – одна із найчисельніших українських діаспор, йому спало на думку з’ясувати, скільки канадських українців тоді брали участь у визволенні Нідерландів у складі Збройних сил Канади.

"Ми знайшли 117 воїнів, три меморіальних канадських кладовища. Тоді я зрозумів, що ми повинні щось зробити, тому що у Нідерландах і Україні про це мало хто знав", – розповів Геннадій Курочка. 

Докладніше читайте тут.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.