Спецпроект

2017: "Три нації - одна свобода!". Канадські українці – визволителі Нідерландів

Український кризовий медіа-центр спільно з канадськими та нідерландськими партнерами випустив соціальний ролик про українців - громадян Канади, які в роки Другої світової війни воювали за визволення Нідерландів з-під нацистської окупації.

145 канадських українців загинули під час визволення Голландії.

Головний герой ролика – нащадок українських емігрантів Волтер Бунка. 6 червня 1944 року в складі Канадської армії він висадився в Нормандії, відзначився під час боїв у Голландії.

Бунка - кавалер 5 канадських і 1 голландської нагороди бойові заслуги.

Текст за кадром: "У кінці ХІХ століття сотні тисяч українців переїхали на землю вільних людей - до Канади. Коли світовій свободі став загрожувати нацизм, тисячі взяли до рук зброю, щоб її захистити. Воллі Бунка – йому пощастило вижити. Але 145 канадців українського походження навіки спочивають у голландській землі. Три нації - одна свобода". 

Ролик є елементом канадсько-нідерландсько-української інформаційно-просвітницької кампанії "Три нації – одна свобода". Її мета – розкрити для представників усіх трьох країн спільну сторінку історії – участь канадців українського походження у визволенні Нідерландів від військ нацистської Німеччини влітку 1944 року.

Автором ідеї є Геннадій Курочка, співзасновник та член правління Українського кризового медіа-центру. Спілкуючись із голландцями,він звернув увагу, що в Нідерландах надзвичайно шанують канадців за внесок їхньої країни у визволення Нідерландів від нацистів.

Зважаючи на те, що у Канаді – одна із найчисельніших українських діаспор, йому спало на думку з’ясувати, скільки канадських українців тоді брали участь у визволенні Нідерландів у складі Збройних сил Канади.

"Ми знайшли 117 воїнів, три меморіальних канадських кладовища. Тоді я зрозумів, що ми повинні щось зробити, тому що у Нідерландах і Україні про це мало хто знав", – розповів Геннадій Курочка. 

Докладніше читайте тут.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.