"Історична Правда" на ZIK. Випуск №8. ВІДЕО

Восьмий випуск телепрограми "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на каналі ZIK.

У фокусі передачі - розмова з дисидентом Василем Овсієнком про міру відповідальності адвоката Віктора Медведчука за трагічну долю Василя Стуса. Питання - чи вбивав Медведчук видатного українського поета? Які існували інші приклади адвокатської діяльності у дисидентських справах у 1970-1980-ті роки?

Книга тижня - до річниці т.зв. Квітневої революції - "Афганистан в огне" (видавництво "Сучасність", Мюнхен, 1985). 

Також у програмі - опитування на вулицях Донецька і Львова. Гість - політолог Станіслав Федорчук, з яким говоримо про маловідому українську історію та сьогодення Донбасу. Чому національний університет у місті горняків так і не став носити ім'я свого найвидатнішого студента - Василя Стуса?

І, наприкінці, у рубриці "Музика з історією" стара лемківська пісня, яку виконує Софія Федина - до чергової річниці Акції "Вісла"

"Історична правда" виходитиме щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Сторінка програми на Facebook - приєднуйтесь!

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.