"Історична Правда" на ZIK. Випуск №7. ВІДЕО

Сьомий випуск телепрограми "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на каналі ZIK.

У фокусі передачі - перший геноцид ХХ століття: Османська імперія проти вірмен. Чи знають у Львові, що сталося у квітні 1915 року? Експерти - кандидат історичних наук, автор монографії ""Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст." Андрій Козицький та дружина настоятеля львівського храму Вірменської Апостольської церкви Єлена Геворгян.

Річниця Чорнобильської катастрофи. 1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Також у програмі - розмова у студії з відомим істориком, президентом Українського Геральдичного Товариства Андрієм Гречилом про гербову справу в Україні, зокрема і про "герб Віктора Януковича". Чи буде колись в Україні не тільки малий герб - тризуб святого Володимира, але й великий і чи потрібен останній?

Книга тижня - "Український робітничий клас в боротьбі за мир". Судячи з вихідних даних - видана в Києві у видавництві "Український робітник", а насправді в одній з країн Заходу. І розповідає не про "боротьбу за мир", а про... антирадянський та профспілковий рух у Радянському Союзі, Польщі та інших країнах Варшавського пакту.

У рубриці "Голос" - таємно записаний голос Адольфа Гітлера. Серед своїх він говорив зовсім не так як перед багатотисячною юрбою прихильників.

"Історична правда" виходитиме щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Сторінка програми на Facebook - приєднуйтесь!

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.