1939: кольорова кінохроніка Нью-Йорка. Знято як учора

Нью-Йорк у 1939 році. Нарізка кадрів із повсякденного життя міста.

Вулиці, транспорт, мости, річка Гудзон, хмарочоси, кав'ярні і люди, люди... Якість зйомки фантастична, наче на відеокамеру 90-х.

Це кольорове відео - частина архіву італійського історика Вінсенте Романо. Ми вже друкували його кадри - теж кольорові - з нарізкою кінохроніки, знятої фотокулеметами військо-повітряних сил США часів Другої світової.

Дивіться також:

Знайдено найстаріший кольоровий фільм. ВІДЕО

1941: Наслідки японської атаки на Перл-Харбор. Кольорове ВІДЕО

1941: Американський документальний ролик "Що таке ленд-ліз?" ВІДЕО

1964: кандидат у президент США лякає виборців комуністами. ВІДЕО

1945: перша атомна бомба - її підірвав українець. ВІДЕО

БОНУС. Вірш Маяковського "Бруклінський міст" у перекладі Бажана

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.