"Історична Правда" на ZIK. Випуск №3. ВІДЕО

Третій випуск телепрограми "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на каналі ZIK. Досліджуємо - чи насправді ОУН у 1930-х намагалась замінити християнство "політичною релігією"? Феномен українського лікаря Анатолія Кашпіровського - 25 років потому.

У фокусі передачі - стосунки між УГКЦ і ОУН на Галичині у 1930-х рр. Позиція митрополита Андрея Шептицького. Терор бойовиків ОУН і ставлення церкви до цього. Гість студії - кандидат історичних наук Ігор Гаврилів.

Унікальна хірургічна операція в прямому ефірі у кінці 1980-х стала всесоюзною сенсацією. Що це було? Дар лікаря Кашпіровського чи технологія впливу на мільйони людей? Коментуємо і згадуємо разом із професором ЛНУ Борисом Потятинником.

Також у програмі:

Поет Василь Симоненко читає свій знаменитий вірш "Ти знаєш, що ти людина...".

Книга "Матінка Ніна" про Ніну Михайлівну Марченка, маму українського журналіста та дисидента Валерія Марченка, фактично вбитого комуністичною системою.

Цю пісню ми знаємо як "Красная Армия, чёрный барон". Але на острові Корсика на музику радянського композитора поклали свої вірші і вийшов чудовий патріотичний марш...

"Історична правда" виходить щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Дивіться нас по ТБ і читайте нас в інтернеті. Сторінка програми на Facebook - приєднуйтесь!

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.