"Історична Правда" на ZIK. Випуск №2. ВІДЕО

Другий випуск телепрограми "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на каналі ZIK. У цьому випуску - створення Карпатської України у березні 1939-го і роль галичан у цьому, живий голос Василя Стуса, перші і останні вибори союзного парламенту у 1989 р. тощо.

У фокусі передачі - фактичний початок Другої світової війни, Карпатська Україна і її окупація угорськими військами, боротьба закарпатців і галичан за українську державу.

У студії - Орест Климпуш, син коменданта Карпатської Січі Дмитра Климпуша та історик, заступник редактора часопису "Український Тиждень" Олександр Пагіря.

Кінохроніка проголошення Карпатської України, знята Калеником Лисюком (ВІДЕО)

Вибори на перший З'їзд народних депутатів на Львівщині - обрання Івана Вакарчука, Романа Федоріва, Ростислава Братуня всупереч волі компартійної влади. У студії - воїн-афганець Юрій Сорочик, обраний у 24 роки депутатом союзного парламенту від Львівщини, та культуролог Тарас Возняк.

Також у програмі - представлення книги, упорядкованої сумськими істориками та архівістами, зокрема Геннадієм Іванущенком, про дисидентський рух на північному сході України.

Василь Стус читає один зі своїх віршів.

Театр-студія "Не журись" виконує одну з пісень Українських Січових Стрільців - запис 1988 року.

"Історична правда" виходить щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Дивіться нас по ТБ і читайте нас в інтернеті. Сторінка програми на Facebook - приєднуйтесь!

Дивіться також: "Історична Правда" на ZIK. Випуск №1. ВІДЕО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.