1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця

Фільм "Білий птах із чорною ознакою" став кінодебютом львівського театрального актора Богдана Ступки. В цьому фільмі йому - 29 років. Спершу роль Ореста мав виконувати Іван Миколайчук, але чиновники була категорично проти: "Актор, який зіграв Шевченка, не може грати бандерівця!"

Сьогодні в землю Байкового кладовища поклали Богдана Ступку - актора, який своїм життям доводив, що українські кіно і театр живі і вмирати не збираються. На відміну від людини. 22 липня 2012 року Богдан Сильвестрович помер у лікарні, втомившись боротися з хворобою.

"Історична Правда" пропонує згадати першу появу Ступки в кіно - у легендарному фільмі "Білий птах із чорною ознакою".

Знятий у 1970 році, "Птах..." став одним з останніх фільмів хвилі поетичного кіно, яка закінчилася за кілька років грандіозною спецоперацією проти "шестидесятників".

У 1970-му Богдану Ступці було 29. Молодого актора Львівського драмтеатру імені Заньковецької зовсім не знали за межами Галичини. Увагу Юрія Іллєнка до Ступки привернув інший режисер - Леонід Осика.

Найпопулярніші фільми УРСР і решти Союзу. ВІДЕО

Сюжетна лінія фільму - конфлікт між трьома братами Дзвонарями, які живуть у буковинському селі і кохають одну і ту ж жінку, попівну Дану (пропоноване відео і зображує танець Дани, яку грає Лариса Кадочникова, і Ступки-Ореста).

Старший син іде "до совітів", середній - у повстанці, молодший вибирає життя.

Головний герой "Білого птаха..." - саме середній син. Слова "УПА" чи "бандерівці" жодного разу не звучать у фільмі, хіба що абстрактне "чорні хлопці".

"Нам не по дорозі ні з москалями, ні з німцями, - говорить герой Ступки в наведеному нижче уривку з фільму. - Німці прийшли і підуть, а москалів ми самі викуримо. В цих горах будемо ми".

Подібного роду слова вперше зазвучали в радянському кінематографі. Ступка показав не карикатурного націоналіста (порівняйте з бандерівцями у знятій кілька років потому "Думі про Ковпака" або у новітній російській "Ми з майбутнього-2"), а людяного і відважного героя, переконаного у своїй правоті.

Спершу роль Ореста Дзвонаря мав виконувати Іван Миколайчук, але ідеологічні чиновники була категорично проти: "Актор, який зіграв Тараса Шевченка, не може грати бандерівця!"

Іван Миколайчук. Невідомі знімки з життя і смерті. ФОТО

Миколайчук поступився роллю Ступці, зігравши старшого сина - комуніста. Стрічку кілька разів забороняли в УРСР, але Гран-прі Московського міжнародного фестивалю в 1971 році легалізував "Білого птаха..." в очах партійних цензорів.

В цьому фільмі Богдану Ступці 29 років. Попереду все життя - визнання в СРСР і за кордоном, переїзд у Київський театр імені Франка, розквіт таланту в 1990-ті, чиновницька робота у 2000-их. І масове визнання - за ролі в кіно і театрі. За молочника Тев'є і короля Ліра, за гетьмана Хмельницького і генсека Брежнєва. За Ореста Дзвонаря. 

Cьогодні його поховали.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.

Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс

"Протягом кількох місяців у Парижі існує організована Токаржевським таємна організація під назвою «Орден Св. Юра» (ім’я Петлюри). Ця організація… налічує близько 20 осіб… Мета організації достеменно не з’ясована. Кажуть, що цим таємним товариством керував Василь Вишиваний…"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.